статистика аудитории Данило Гетманцев

Since the beginning of the war, more than 2000 civilians have been killed by Russian missiles, according to official data. Help us protect Ukrainians from missiles - provide max military assisstance to Ukraine #Ukraine. #StandWithUkraine

🙅 95% активів ринку NFT нічого не вартує. 😏 А всі пам’ятають хайп навколо NFT (Non-Fungible Tokens, невзаємозамінних токенів), що стався 2 роки тому? Всі ці цифрові зліпки графічних колекцій, на кшталт «знуджених мавп», які продавались за шалені гроші. 🪙 NFT – це токени (монети), що дають публічне право власності, підтверджене, як правило, блокчейном Ethereum, на певний унікальний відцифрований актив. 💁 Ключовим тут є те, що таке право є «уявним», бо використання NFT законодавчо ніяк не врегульовано. І, відповідно, законодавчих механізмів захисту, наприклад, своїх авторських прав, його власник не має. 💸 Лихоманка NFT знайшла своє застосування насамперед у сфері цифрового мистецтва і комп’ютерних іграх. Вона підігрівалась дешевими пост-ковідними грошима, якими уряди намагались наситити ринки для боротьби з кризою, спекулятивними інвестиціями і широким залученням зірок світового мистецтва. 🚀 Обсяги торгів NFT за декілька років злетіли у сотні разів, сягнувши місячного максимуму 2,8 млрд. дол. у серпні 2021 року (проти 250 млн.дол. за увесь 2020 рік). 🫧 Утім вже восени 2021 року бульбашка ринку NFT почала здуватися. Місячні обсяги торгів NFT зараз складають 80 млн. дол. – 3% від максимуму. 🕵 Останнє дослідження ринку від ресурсу DappGambl, що широко розійшлось по крипторинку, засвідчило ще більш шокуючу картину. 🏷 Капіталізація 70 тисяч або 95% всіх NFT колекцій є близькою до нуля (коштує 0 ETH). Відповідно інвестиції близько 23 млн. інвесторів у NFT нічого не коштують.   💁‍♂ Звісно повністю списувати NFT не варто. На початку війни Україна отримала 1 млн. дол. пожертви від розробників однієї з найбільш капіталізованих і згадуваних на початку NFT колекцій. Впевнений з часом ці токени знайдуть своє більш стійке застосування у збереженні цифрової культурної спадщини, індустрії комп’ютерних ігор тощо. Утім, злет і падіння ринку - це добре нагадування, що закони теорії «ще більшого дурня», які пояснювали поведінку спекулятивних інвестицій та надування бульбашок на ринках ще 400 років тому, ніхто не відміняв.

🛢 Morgan Stanley підвищив прогноз цін на нафту марки Brent. 💵💲 На думку банку, у IV кварталі еталонна марка нафти коштуватиме 95,0 доларів за барель (+12,5 дол. порівняно з попереднім прогнозом). 🗓 Оновлено також оцінки на 2024 рік: 🔗 І квартал – 92,5 доларів (+12,5 дол. до попереднього прогнозу); 🔗 ІІ квартал – 90,0 доларів (+10 дол.); 🔗 ІІІ квартал – 87,5 доларів (+7,5 дол.); 🔗 ІV квартал – 85,0 (+5,0 дол.). 📉 У банку зазначили, що ринок може бути дефіцитним протягом кількох кварталів, насамперед через рішення Саудівської Аравії та росії скоротити видобуток нафти. 💁 Однак вартість вище 100 доларів за барель оцінюється банком наразі як "натягнута". 🔍 Цього року багатьом консалтинговим та інвестиційним структурам доводиться регулярно переглядати свої прогнози через надзвичайну волатильність ринку. 📈 На цьому тижні ціни на нафту досягли найвищого рівня за останні 10 місяців. 🔼 З червня нафта подорожчала майже на 30%, і це привернуло додаткову увагу ринкових спекулянтів, які різко пожвавили операції з похідними цінними паперами, прив’язаними до нафти, що додає цінам на сировину додаткову нестабільність на додачу до скорочення видобутку.

❕🔥Бюджетна підтримка союзників цього року вже перевищила її минулорічний обсяг. 💸 Протягом 21-22 вересня до державного бюджету надійшли: 🇺🇸 грант від Сполучених Штатів Америки у розмірі 1,25 млрд. доларів США через Цільовий фонд багатьох донорів Світового банку (це частина п’ятого додаткового фінансування в рамках проєкту Світового банку «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні»); 🇪🇺восьмий транш від ЄС у розмірі 1,5 млрд. євро в рамках макрофінансової допомоги. 💰 Таким чином, станом на 22 вересня партнери надали Україні у 2023 році бюджетного фінансування у формі пільгових позик та грантів на суму 32,55 млрд. дол., що вже перевищує минулорічні обсяги (32,1 млрд. дол.). 🧮 Сумарна підтримка за увесь час складає 64,65 млрд. дол. або 112,2 млн. дол. за кожен з 576 днів повномасштабної війни. 💁 За рахунок цих коштів ми можемо фінансувати в достатньому обсязі соціальну сферу (виплачувати зарплати бюджетникам, пенсії, надавати медичні послуги, підтримувати освітній процес) та відновлювати пошкоджену інфраструктуру. 🤝Вдячні політичним лідерам і громадянам в країнах- партнерах за щоденну підтримку України!

🧮 За оперативними даними Державної служби статистики, реальний ВВП у II кварталі 2023 року збільшився порівняно з I кварталом 2023 року на 0,8%, порівняно з ІI кварталом 2022 року – збільшився на 19,5%. 📊 Стрімке відновлення у річному вимірі є очікуваним: зростання досягнуто на фоні дуже низької бази минулого року, коли ВВП у 2-му кварталі 2022 року впав на 36,9%. 📉 Тому навіть з урахуванням двозначного зростання проти минулого року, падіння у порівнянні з аналогічним кварталом довоєнного 2021 року складає 24,6%. 📄 Детальна розбивка квартального ВВП за секторами і кінцевими витратами буде згодом. 🏦 З хороших новин, можна відмітити, що тренд на трохи кращі фактичні результати, які перевищують очікування, зберігається. Зокрема, НБУ у липні прогнозував зростання ВВП у другому кварталі 2023 році (проти аналогічного періоду 2022 р.) на 18,1%. 📈 Тому прогнози зростання реального ВВП за підсумками року наразі стали ще ближчими до діапазону +4-5%. Тоді як поточні офіційні прогнози виходять з менших очікувань (Уряд – 2,8%, НБУ – 2,9%). Вважаю, що макропрогноз уряду під проєкт бюджету-2024 має бути уточнено з урахуванням останніх даних щодо ВВП й інфляції.

🤔Кажуть, що мало публікую позитивних новин про платників. Виправляюсь. 💁🏻‍♂️Велика легендарна мережа АЗС БРСМ, напевно зробивши висновки зі своєї попередньої роботи, у серпені сплатила податків більше, ніж будь-яка інша мережа, збільшивши податкове навантаження з 0,26% до 7,44%(!!!). 🔥Переконаний, що це не разова акція. Бажаю якнайшвидше виправити показники попередніх періодів та на майбутнє залишитися у лідерах галузі. 😁Переїжджаю заправлятися на БРСМ.

Публікуємо памʼятку щодо дій платників у разі зупинення реєстрації ПН та подання таблиць даних.  📬 Як завжди, своє звернення можете надсилати на пошту : hetmantsev@rada.gov.ua

📈 Валовий зовнішній борг зріс до рекордних 148,7 млрд. дол., але наразі ризики контрольовані. 💵 За даними НБУ, валовий зовнішній борг, що включає заборгованість уряду, центрального банку, комерційних банків та підприємств (недепозитних корпорацій) на кінець першої половини 2023 року становив 148,7 млрд. дол. До цього найбільший рівень валового зовнішнього боргу було зафіксовано за підсумками 2013 року (142,1 млрд.дол.). 📊 За другий квартал (до першого кварталу) 2023 року валовий зовнішній борг (ВЗБ) зріс на 6,3% (+8,8 млрд. дол.), у річному вимірі – до другого кварталу 2022 року – збільшився на 17,5% (+22,1 млрд.дол.). 🏛 Основна причина зростання ВЗБ у річному вимірі – приріст зовнішньої заборгованості Уряду на 47% (+26 млрд.дол.), тоді як зовнішня заборгованість НБУ, банків, приватного сектору (окрім міжфірмового боргу) - скорочувалась. ☝️ Попри рекордне зростання абсолютного розміру зовнішнього боргу, його відносна величина залишається контрольованою: 📌 На кінець 2-го кварталу 2023 року НБУ оцінював відношення валового зовнішнього боргу до ВВП на рівні 92,6% ВВП. Це значно менше ніж було в розпал фінансової кризи 2015-2016 рр. 📌 Основний приріст припадає на державний борг, значна частина з якого (Паризький клуб, єврооблігації, ВВП-варанти) реструкутуризована і підлягає подальшій реструктуризації в рамках програми з МВФ. Впевнений, після війни Україна разом з партнерами знайде справедливе рішення для розв’язання проблеми неринкового зростання зовнішнього державного боргу. 📌 На 1 вересня рівень міжнародних резервів складав 40,4 млрд.дол., що наразі покриває майже 100%  короткострокового зовнішнього боргу (40,8 млрд. дол. за сумою погашення у наступні 12 місяців). Такий індикатор вважається однією з традиційних метрик достатності міжнародних резервів.

⛔ Закрито останню шпарину для в’їзду автомобілів на російських номерах в Європу. 🇳🇴 Норвегія приєдналась до коаліції європейських держав, які згідно рекомендації Європейської Комісії ввели заборону на в’їзд машин на російських номерах. 🇩🇪 Першою державою, яка звернула увагу на такий елемент раніше запроваджених санкцій, стала Німеччина. 🇪🇺 Для уніфікації їх тлумачення ЄК видала 8 вересня відповідне роз’яснення для її реалізації державами-членами. 👇 Після цього на національному рівні було запроваджено відповідні обмежувальні заходи у: 🇱🇻🇱🇹🇪🇪 Латвії, Литві та Естонії – з 13 вересня; 🇫🇮 Фінляндії – з 15 вересня; 🇵🇱 Польщі – з 17 вересня. 🙅 Залишався один-єдиний перехід на кордоні рф з Норвегією, але тепер і ця можливість перекрита. 👍 Цілком підтримую принципову позицію наших партнерів і союзників – варвари з держави-агресора мають бути прибрані з європейських доріг, та й із цивілізованого світу взагалі.

Погані новини для тих підакцизників, хто досі маніпулює з акцизним податком. Незважаючи на певні успіхи, таких все ще занадто багато. Знаю, що ви скажете: це далеко не перший підхід до снаряду. І будете праві. Не перший. Але в цьому випадку є нюанси. Новини незабаром…

💁‍♂ Звісно ми зараз говоримо про кошти місцевого самоврядування, які можуть розпоряджатись ними на власний розсуд. Також не можна приводити усі територіальні громади під один знаменник, ситуація на місцях є різною. 🤔 Але, залишаючись прибічником реформи бюджетної децентралізації, в мене немає логічного пояснення такої поведінки місцевої влади під час війни. Якщо винести за дужки непрозорі тендери, що саме заважало місцевим бюджетам, які є стабільно профіцитними, вкласти у військові ОВДП не 1%, а хоча б 5% вільного залишку? Чому попри стимули, вкладання тергромад у військові ОВДП навпаки зменшились? 👇 Діліться своїми припущеннями у коментарях.

❕Ще один факт до дискусії про тимчасову передачу військового ПДФО з місцевих до державного бюджету. 💼 З початку війни вклади територіальних громад у купівлю військових ОВДП збільшились на 2,2 млрд. грн. до 2,3 млрд. грн., що складає 0,2% від всього портфелю ОВДП станом на 20 вересня. 📊 Для порівняння за час війни інвестиції юридичних осіб у військові ОВДП зросли на 39,9 млрд.грн., населення – на 22,2 млрд.грн. Чи могли територіальні громади інвестувати більше у наближення Перемоги? Мабуть, що так: 💰 На 1 вересня залишок невикористаних коштів місцевих бюджетів склав 201,8 млрд. грн., значна частина якого утворилась за рахунок військового ПДФО. У той же час, вклади тергромад в ОВДП складають 1,1% від невикористаного залишку. 🧐 Цікавим є й інший факт, який наводить Мінфін. У травні були прийняті зміни до нормативної бази, які дозволяли розміщувати кошти місцевих бюджетів на строкових депозитах тільки у випадку придбання державних цінних паперів на суму в розмірі 50% загального обсягу коштів, які розміщуються на депозитах. Це мало стимулювати територіальні громадами нарощувати купівлю ОВДП. Водночас, вклади останніх у військові облігації навпаки зменшились із 3,5 млрд. грн. в червні до 2,3 млрд. грн. на сьогодні. Тобто очільники громад віддали перевагу триманню коштів на поточних рахунках, замість того, щоб вони приносили реальний (порівняно з інфляцією) процентний дохід, і інвестуючи в ОВДП наближали Перемогу.

🔴 1 січня 2024 року завершується дія пільг щодо сплати митних платежів при імпорті дронів, тепловізорів, рацій та антидронових рушниць. ❗️Але війна триває, і в умовах, коли ворог вдається до чергових нічних ракетних атак, ми просто не маємо морального права опускати руки чи збавляти обсяги підтримки наших ЗСУ! Тож звертаємося до волонтерів та військових щодо пропозицій для оновлення чинного переліку пільгових товарів для оборони та строків дії пільг на імпорт. Мова йде про чинні п. 92 підрозділу 2 розділу XX ПК та п. 9-24 розділу XXI МК. ☑️В комітеті буде створена робоча група, пропозиції щодо персонального складу або тексту закону прошу надсилати до комітету або мені особисто.

✅ ВРУ прийняла законопроєкт N9422 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг за основу. Головне про законопроєкт: ❕Обмежується відсоток для мікрокредитів, захищається позичальник від свавілля з боку кредитних установ. Виконуються міжнародні зобовʼязання України в частині регулювання ринку небанківських фінансових послуг.

🇺🇦 Партнери України підготували вже 84 тисячі українських військовослужбовців. 🗣 Про це повідомили у Міністерстві оборони США, зазначивши, що саме така кількість військових з початку повномасштабної війни змогла пройти навчання та тренування на зразках озброєння, які надаються України. 📈 Приємно зазначити, що ця цифра постійно зростає (спочатку йшлося про 20 тисяч, згодом можливості розширили до 30, а далі і до 40 тисяч осіб). Як бачимо, маємо вже вдвічі більшу цифру, і це далеко не межа. 🇪🇸 Міністр оборони Іспанії, оголошуючи про черговий пакет допомоги (нові броньовані машини, надувні човни, ракети для протиповітряної та протикорабельної оборони), анонсувала збільшення у 2 рази кількості українських військових, які пройдуть навчання в Іспанії. 🪖 Усього ж підготовка військовослужбовців з України відбувається на 40 полігонах, розташованих у більш ніж трьох десятках держав світу. 🇺🇸 Тільки у США сформовано 15 батальйонів для керування бронетранспортерами Strykers та бойовими машинами піхоти Bradley. 🤝 Вдячні усім союзникам і партнерам України, які наближають нашу Перемогу!

☑️Законопроєкт про ПЕП-ів прийнято за основу. Дякую ВР за відповідальну позицію!

Питання підтримки або не підтримки закону N9269 про ПЕП дуже просте. 💁🏻‍♂️Єврокомісія чітко та однозначно нам говорить: якщо ви хочете бути частиною ЄС, імплементуйте до свого законодавства дуже простий принцип ЄС щодо топ-посадовців держави: once pep-forever pep. Або частиною ЄС не ставайте. Вимога категорична, однозначна і правильна. Тому голосування про закон про ПЕП — це голосування про готовність стати членами ЄС або ні. Не більше і не менше. І на нього треба відповісти сьогодні.

💸Незабаром в залі буде розглядатися законопроєкт N9244, який спрямований на протидію здирництву мікрокредитувальників. Який захистить десятки тисяч українських сімей від горя залежності від миттєвих кредитів, які видаються без перевірки, вночі, по 20 в одні руки під шалені відсотки. Проти закону активно діють «бізнесмени» - назвемо їх «великі будівельники», що, використовуючи старі довоєнні методи, активно сбивають голоси в залі. Закон, що є в програмі МВФ, ми обовʼязково проведемо, а ось висновки щодо «бізнесу» та його лобізму зробить суспільство і суд. А ми їх наблизимо!

🤔 Відлуння підняття ставок: великі корпорації стають ще багатшими. 📰 Цікавий парадокс, підмічений журналістами Wall Street Journal. 🌐У той час коли ФРС та інші центральні банки світу підвищують свої облікові ставки до найбільших рівнів за останні 20+ років аби сповільнити перегріті економіки, деякі з найбільш капіталізованих компаній світу навпаки нарощують процентні доходи та посилюють свою спроможність витрачати (в тому числі підвищувати заробітну плату) та інвестувати кошти. 🔼У виграші опинились великі корпорації, особливо ті, які змогли залучити довгостроковий капітал під час пандемії за низькими ставками, а зараз отримують надприбутки на залишки коштів на поточних рахунках через підняття ставок і зростання вартості грошей. Як наслідок, такі компанії отримують більше прибутку, а їх здатність робити витрати (spending power) зростає – саме те, з чим бориться той же ФРС, піднімаючи ставки і намагаючись приборкати інфляцію. 📈 Як приклад наводиться друга корпорація у світі за капіталізацією, Microsoft, процентні витрати якої у 2-му кварталі 2023 року залишились на такому ж рівні як і в аналогічному кварталі минулого року, тоді як процентні доходи зросли майже на 2/3. 💁 Це одна з причин, що зумовлює більш тривале приборкання інфляції, але це також один із факторів, який пояснює, чому економіка США виявилась більш стійкою до рекордного за швидкістю циклу підняття процентних ставок.

Харків для мене - дуже близьке мені, любиме українське місто. Воєнний Харків для мене — це символ стійкості і перемоги. 💔Це квіти, які саджають комунальники у квітні 22-го, попри і під обстрілами. ❕Майбутній Харків - це потужне сучасне велике місто, центр науки і промисловості. 💁🏻‍♂️Про майбутнє говорили на Kharkiv Restart, де зібрались підприємці з усього світу, які готові інвестувати в Україну, в наш Харків. 📊Говорили про перспективи, про страхування військових ризиків, про відкритість та всіляке сприяння голови міста і міської влади будь-якому бізнесу, що зайде в місто. 👏Дякую за прекрасну зустріч та спілкування. Переконаний все в нас вийде!

📈 За останні 10 років глобальний борг збільшився на 100 трлн. дол., а темпи його зростання значно прискорились. Глобальний борг по відношенню до ВВП досяг максимальних значень у 1-му кварталі 2021 року під впливом пандемії, зростання дефіцитів бюджетів та низьких процентних ставок, сягнувши 362% світового ВВП. 📊 Різке зростання інфляції у 2022 році дозволило скоротити це співвідношення за рахунок знецінення місцевих валют та скорочення рівня боргів у місцевій валюті до «інфльованого» ВВП. Зростання ставок також виступило запобіжником нарощування нових боргів, насамперед, домогосподарствами. Відношення боргу домогосподарств до ВВП у розвинених країнах наразі скоротилось до мінімуму за останні 20 років. ⤴️ Сповільнення інфляції, що спостерігається останні півроку, повернуло співвідношення глобального боргу до світового ВВП на траєкторію зростання. 🧐 За оцінками IIF, найбільші ризики зараз сконцентровані для державних фінансів. Розширення дефіцитів бюджетів для боротьби з COVID-19, кризою «вартості життя», включно з енергетичною кризою та зростанням вартості продовольства через війну в Україні, призвело до стрімкого нарощування рівнів державного боргу у багатьох країнах. Стійкість такого рівня боргового навантаження, насамперед, на економіки країн, що розвиваються, і готовність до таких ризиків глобальної фінансової системи залишається під великим питанням.

💰 За даними Інституту міжнародних фінансів (IIF), розмір глобального боргу, що включає заборгованість урядів, корпорацій та домогосподарств, на кінець першої половини 2023 року сягнув рекордних 307 трлн. дол. 🧮 За останні півроку глобальний борг зріс на 10 трлн. дол., відношення боргу до світового ВВП зросло з 334% до 336% ВВП. 🌐 Основні драйвери зростання заборгованості – розвинені країни (США, Японія, Великобританія, Франція), на які приходиться 80% приросту глобального боргу за останні півроку.

💁🏻‍♂️Провів робочу зустріч з EBA. 🇪🇺Доповів про хід підготовки Національної стратегії доходів та майбутнє української податкової системи в контексті євроінтеграції. 📃Обговорили поточні питання податкової політики. Запевнив бізнес про відсутність цього року (і маю надію у майбутньому) змін до податкового законодавства «під ялинку» - бюджет 2024 розрахований на існуючій податковій базі. Зʼясували деякі проблемні питання щодо запровадження РРО, подання SAF-T файлу, підготовки нової редакції закону 481. 🤝Дякую за, як завжди, конструктивне та плідне спілкування.

❗️ Незабаром міністр фінансів Сергій Марченко бюджет-2024 представить у ВРУ. 🔴 Чому головний фінансовий документ країни треба підтримувати і що в ньому необхідно змінити. 👇Аналітика на Українській Правді. https://www.epravda.com.ua/columns/2023/09/20/704529/

❄ Гарна новина про підготовку до опалювального сезону. ⛽ НАК «Нафтогаз України» 19 вересня накопичила у підземних сховищах газу 14,7 млрд. кубометрів блакитного палива. ✅ Саме стільки стояло завдання щодо підготовки до зими в частині газу зі строком виконання – 1 листопада. 🗓 Маємо ще більше 40 діб, щоб нарощувати цей показник (у ПСГ є ще 65% вільного місця для зберігання газу). Радує виконання не тільки поточних завдань, але й тих, що забезпечують нам перспективу. 📌 У 2023 році вдалось вийти на найвищі за останні 15 років темпи буріння. 📌 З початку року запущено в роботу 54 нових свердловини. 📌 Щодоби в країні добувається вже 52,7 млн. кубометрів блакитного палива. І це ще не минуло й року з моменту призначення нинішньої команди менеджерів, які вдихнули у НАК «Нафтогаз України» нове життя.

🏦 На 1 вересня 2023 року норматив адекватності регулятивного капіталу по банківській системі сягнув нового історичного максимуму - 24,94%. 🔸 Разом з нормативом достатності основного капіталу, це основний показник, який демонструє здатність банку розраховуватись за своїми зобов’язаннями за рахунок власного капіталу. 🔸 Норматив H2 має бути не менше 10%. У 2015 році, під час банківської кризи, Н2 скорочувався до 7,4%, сигналізуючи про суттєві проблеми з вимиванням капіталу і платоспроможністю значної частини банків. ✅ На 1 вересня 2023 року, із 64 банків норматив Н2 виконували всі банки, окрім Укрексіму (9,08%). Показник останнього мав тенденцію до поліпшення останні місяці. Наразі банк є прибутковим, і демонструє спроможність самостійно поповнити потребу в капіталі. 🔍 Утім, реальна картина буде зрозуміла після завершення діагностики цього року. За потреби банк може бути рекапіталізовано державою.

🌐 Україна вперше вирвалась у звіті Інституту Фрейзера «Економічна свобода в світі» з групи економічно невільних держав. 📈 Країна з результатом 6,17 балів посіла 125 місце зі 165, і потрапила у третій квартиль. 👇 Оцінювання проводиться за станом справ у п’яти сферах: 🔗 діяльність уряду (тут у нас 48 позиція, 7,26 балів);  🔗 верховенство права і захист права власності (104 місце, 4,58 балів); 🔗 надійність грошей (131 місце, 6,96 балів);  🔗 свобода міжнародної торгівлі (89 місце, 6,67 балів);  🔗 регулювання ринку праці та бізнесу (141 місце, 5,36 балів). 📌 Покращення вдалося досягти насамперед за рахунок оцінок України у питаннях трансфертів, субсидій та державної власності на активи, а також позитивної динаміки показників правової системи, у сфері регулювання, зокрема в регулюванні кредитних ринків (контроль ставок), регулюванні підприємницької діяльності (витрати на бюрократію) та свободи конкуренції. ❕Однак 112 позиція – це занадто низько для держави, яка прагне залучити пів трильйона доларів інвестицій для післявоєнного відновлення, і привід до активізації та прискорення реформ у відповідних напрямках. 🗺 П’ятірка лідерів рейтингу «Економічна свобода у світі»: 🇸🇬 Сінгапур; 🇭🇰 САР Сянган (Гонконг); 🇨🇭 Швейцарія; 🇳🇿 Нова Зеландія; 🇺🇸 США. 📍Серед колишніх республік СРСР кращі позиції займають Литва та Естонія (розділили 12 місце), Грузія та Латвія (25 місце), Вірменія (33 місце), Молдова (57 місце).

📦 У серпні (порівняно з попереднім місяцем) показники зовнішньої торгівлі товарами трохи покращились. 🧮 Дефіцит торгівлі склав 2,77 млрд. дол. (проти 2,83 млрд. дол. у липні, що є найгіршим показником у цьому році). 🌽 Експорт агропродукції, попри обстріли портової інфраструктури, зріс до 1,55 млрд. дол. (проти 1,29 млрд. дол. у липні). ⚓ Обсяги експорту металургійної продукції залишаються стійкими на рівні 0,3 млрд. дол. На цьому фоні обнадійливою є новина про вихід на початку вересня по тимчасовому коридору, безпека якого гарантується Україною, двох балкерів з металопрокатом та ЗРС, які були заблоковані в портах Одеси та Південного з початку війни. Утім, ілюзій також немає. 😔 Тенденції у зовнішній торгівлі товарами залишаються негативними. Дефіцит торгівлі з початку року збільшується: до 16,6 млрд. дол. за 8 місяців, що утричі більше за аналогічний період 2022 року. Експортна логістика є обмеженою. Окупант посилює обстріли портів та супутньої інфраструктури Придунав’я. Загалом за 2 місяці після зернової угоди російські терористи знищили 280 тис. тон зерна. 🧑‍🌾 Продовження аграрного ембарго з боку сусідніх країн ЄС збільшить витрати на логістику і погіршить фінансовий стан агровиробників в Україні. Можна щиро подякувати владі Болгарії за рішення відмовитись від продовження ембарго. ⬇️ З іншого боку, імпорт товарів швидко відновлюється, що обумовлюється початком відновлення та додатково стимулюється незмінним фіксованим курсом. 📑 З урахуванням цих ризиків, підтримка експортерів (через ЕКА, гарантії, гранти, 5-7-9, страхування військових ризиків та розбудову експортної логістики) має залишатись одним із головних пріоритетів за напрямом відновлення економіки у проєкті бюджету наступного року.

🇪🇺 Єврокомісія розпочинає розслідування у справі проти субсидій для китайських електромобілів. 🇨🇳 Розслідування може стати однією з найбільших торгових справ, порушених проти Китаю. ☀ ЄС намагається уникнути повторення помилки, яка сталася на початку 2010-х років, коли Союз фактично втратив власну галузь виробництва фотоелектричних систем, підірвану і збанкрутілу під тиском дешевого китайського імпорту сонячних панелей. 💁 Не секрет, що Китай завжди тримався політики надання великих державних субсидій для підтримки ціни на високотехнологічний товар на експорт на штучно заниженому рівні. 🚙 У Китаї є чимало виробників електромобілів, що підтримуються державними стимулами як для промисловості, так і для покупців. 🪙 Це дозволяє їм продавати електромобілі у Китаї за ціною майже вдвічі дешевше, ніж ті, що експортуються до Європи, а на європейському ринку виставляти ціни на 20% дешевше, ніж у європейських виробників. 📈 І це підживлює стрімке зростання експорту. Якщо ще 5 років тому, у 2018 році, Китай поставив на зовнішні ринки трохи більше 200 тисяч електромобілів, то за підсумками 2022 року цей показник сягнув майже 1,04 млн. авто, а у 2023 році позначку в один мільйон електромобілів подолано вже в серпні. 📌 Європейська комісія заявила, що частка Китаю у продажах електромобілів у Європі зросла нині до 8% і може досягти 15% у 2025 році. 📌 Американський аналітичний центр The Center for Strategic and Internal Studies (CSIS) порахував, що у 2022 році 35% всіх експортованих електромобілів було вироблено в Китаї, що на 10 процентних пунктів більше, ніж роком раніше. 💁 У Пекіні очікувано засудили оголошене розслідування, назвавши його «неприкритим протекціоністським актом, який серйозно порушить та спотворить світову автомобільну промисловість та ланцюжки поставок, включаючи ЄС, та негативно вплине на економічні та торговельні відносини між Китаєм та ЄС». 🔍 Очікується, що розслідування триватиме до дев’яти місяців, а його результати будуть значно більш успішними для європейської автомобільної промисловості, ніж десятиріччя тому для виробників фотоелектричних систем.

🏦 НБУ пом’якшує низку валютних обмежень. З 16 вересня Національний банк України послабив деякі валютні обмеження: 📌 Розширено нормативи для продажу готівкової валюти клієнтам банками. Зокрема, до розрахункової суми додано ще одну складову - залишок готівкової валюти в банках станом на 13 квітня 2022 року. Нагадаю, по операціях після 13 квітня 2022 року під час продажу готівкової валюти клієнтам банки можуть брати в розрахунок суму двох складових: перевищення між обсягами купівлі - продажу готівкової валюти і 120% від купленої безготівкової валюти у населення. Крок сприятиме збільшенню пропозиції готівкової валюти банками, згладжуванню сезонних коливань на роздрібному ринку та подальшій стабілізації валютних очікувань. 📌 Перелік медичних послуг, для оплати яких дозволено транскордонні платежі населення, розширено послугами медичної реабілітації та протезування.   📌 Розблоковано платежі за зовнішніми кредитами державних підприємств, які було реструктуризовано за погодженням з урядом. Це сприятиме подальшій упорядкованій реструктуризації таких зовнішніх зобов’язань. 💁 НБУ здійснює послідовні кроки з лібералізації валютного ринку та пом’якшенню валютних обмежень, уведених після початку повномасштабної війни. Кінцева мета – повернення до довоєнного режиму монетарної політики, що базувався на плаваючому курсі та інфляційному таргетуванні. Логіка та етапи такого переходу, що виключають різку зміну правил та мінімізують волатильність на валютному ринку, визначені відповідною стратегією Національного банку.