barcha postlar #SixArticles

Вітаю! Це Дар’я Трапезнікова, головна редакторка «Медіамейкера» — видання про медіа та для всіх, хто хоче робити їх чесно, якісно та з користю для аудиторії. Ділюся нашими літніми матеріалами про організації, процеси й технології в медіасвіті, які можуть бути цікавими й за його межами 👇🏻 1️⃣ Якщо ви думали, що в медіа хороші зарплати, то перегляньте дані дослідження від Media Development Foundation. Навіть у Києві зарплати журналістів коливаються між 15 000 і 30 000 грн і дуже рідко сягають позначки у 50 000 грн. У редакторів, SMM-ників та інших фахівців ситуація не краща — дивіться цифри та причини такого становища в нашому огляді дослідження зарплат у медіагалузі. 2️⃣ Матеріали та пости про результати соціологічних досліджень пишуть не лише журналісти, а й комунікаційники, SMM-ники та експерти різних галузей. Як не викривлювати дані інтерпретаціями, а з іншого боку — розпізнати маніпуляції в тому, що ви читаєте? Як зрозуміти, яким дослідженням можна довіряти? Ми докладно це розібрали разом із соціологинею Інною Волосевич і дослідницею Оксаною Буць — деталі тут. 3️⃣ Звісно, жоден огляд трендів нині не може обійтися без впливу ШІ. Цього разу у фокусі нашої уваги опинився вплив штучного інтелекту на пошукові системи та все частіші випадки фінансових домовленостей між виробниками ШІ та медіакомпаніями, які продають першим доступ до свого контенту не лише за гроші, а й за доступ до технологій. Почитайте, аби знати, до чого починати адаптувати контент-стратегії та плани на їхню монетизацію вже зараз. 4️⃣ Життя працівника в організації не обмежується безпосередньо часом його роботи. Не менш важливими етапами є як наймання та підготовка до нього, так і регулярні рев’ю роботи, а наприкінці — прощання. Як пройти із вашими колегами шлях від наймання до звільнення максимально екологічно для обох сторін — ми розібрали з коучем і операційною директоркою Scalr Оксаною Смілкою.  5️⃣ Журналісти vs піарники та комунікаційники — протистояння чи вигідне партнерство? Ділимося думками наших колег із технологічних та бізнес-медіа про те, де в журналістів і комунікаційників є точки дотику, про що нам цікаво чути (а отже й розповідати нашим читачам) від бізнесів і якої підтримки від спільноти потребують обидві сторони. 6️⃣ Насамкінець — трохи корисного, а саме інструментів, які допоможуть вдосконалити ваші тексти — як українською, так і англійською: перевірити граматику, розширити лексичний запас, проаналізувати структуру тексту тощо. Професійного редактора вони не замінять, але як помічник для швидких виправлень — цілком можливі.  Більше трендів і досліджень, кейсів та історій з усього медіасвіту знайдете в нашому Telegram-каналі @mediamakerme. Підтримуйте якісні медіа та споживайте інформацію відповідально 🙏🏻

Доброго дня, друзі. З вами Ілона Сологуб, наукова редакторка “Вокс Україна”, та добірка найцікавіших публікацій Вокса за серпень. 📈 Цього місяця ми випустили нове дослідження про Коефіцієнт корисної дії депутатів - тобто рейтинг їх за голосуванням за реформи. За результатами 10 сесії, яка закінчилася у січні 2024 року, 22% депутатів підтримали 100% реформ. Депутати з колишньої ОПЗЖ продовжують підвищувати свій реформаторський рейтинг, голосуючи разом з монобільшістю. Хто з депутатів посів перші та останні місця в рейтингу, як голосували влада та опозиція, “новачки” та досвідчені депутати тощо - читайте у статті Нагадую, що ККД депутатів будується на даних Індексу реформ: щодва тижні ми оцінюємо важливі законодавчі зміни та розповідаємо про них у релізах. Наприклад, важливою подією 238 релізу стало запровадження індивідуальних освітніх траєкторій для студентів 📃 А також уже майже рік ми робимо огляд законопроєктів, поданих до парламенту за останні два тижні. У 24-му випуску розглядаємо законопроєкти про множинне громадянство та ратифікацію Римського статуту, оновлення законодавства про продаж державних банків та збереження історичної спадщини, а також законопроєкти про зміни порядку мобілізації ⚔️ Більш детальний аналіз законодавчих ініціатив про економічне бронювання, а також зміни порядку бронювання з 2022 року можна почитати у статті Олега Іванова. Його аналіз показує, що ризики економічного бронювання перевищують можливі вигоди від нього 💻 Незважаючи на санкції багатьох країн, Росія має змогу як виробляти, так й імпортувати мікрочипи, необхідні для виробництва зброї, зокрема ракет. Як це відбувається і хто допомагає Росії обходити санкції - у статті нашого стажера, студента Стенфорда, Маркуса Сі. 💵 Країни Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) займають вагому частку в зовнішньоторговельному обороті України, а після повномасштабного вторгнення росії в Україну їхня частка значно збільшилася. Для України важливо, щоб її торговельні партнери стійко зростали. Водночас в умовах високих процентних ставок можливе зростання ризиків боргової вразливості. Для багатьох країн вони помірні й тому аналітики Національного банку очікують, що вони не відволікатимуть ресурси цих країн та не шкодитимуть їхній співпраці з Україною. 🌱 Вживання тютюну залишається серйозною проблемою для системи охорони здоров’я та спричиняє 18% усіх смертей в Україні. Дані обстеження умов життя домогосподарств 2021 року показують, що 29% домогосподарств витрачали кошти на тютюн, з середніми витратами в 340 доларів США на рік у сім’ях з курцями. Як показує дослідження Максима Обрізана, якби кожна родина в Україні вживала тютюн, частка сімей, яким бракує грошей на їжу, подвоїлася б. Ситуація, ймовірно, погіршилася після початку повномасштабної війни. Дякую за увагу. Не забувайте, будь ласка, підтримувати Сили оборони України. Слава Україні!

Вітаю. З вами Ольга Мучник, Innovation Lead y агенції [isdgroup], сьогодні хочу розповісти про напрямки використання ШІ у корпоративному секторі. Вважається, що великі компанії більш обережно та повільно адаптують нові інструменти, але бачимо, що в них вже є кейси, які стають best practice. ❇️ Business Insider – AI can power better product development PepsiCo, Kraft, Toyota та інші корпорації вже використовують ШІ для розробки нових продуктів, послуг, функцій. Сила ШІ в тому, що він може поєднати інформацію з цілої купи джерел. Наприклад, використати відгуки по конкретній категорії на Amazon, пости з різних соцмереж, класичні дослідження, технічні характеристики матеріалів. І вже на перетині цих сигналів шукати нові ідеї. У Kraft Heinz є навіть чарівний інструмент TasteGPT, отже чекаємо на сир Philadelphia зі смаком нейромереж. https://shorturl.at/OBH3t ❇️ Business Insider – How one agency uses AI to manage campaign assets Глобальна рекламна агенція Saatchi & Saatchi має багато робочих матеріалів, які можна повторно використовувати - презентації, брифи, зображення, відео, навіть прості опитувальники. Але зміна відповідальних, різні локації по світу, недосконалість зберігання заважають знаходити потрібне, тому агенція розробила кастомну модель. Хоча це схоже на якусь оновлену форму каталогу, їх ШІ більш функціональний. Він інтегрується з Microsoft Teams, щоб одразу використовуватись у спілкуванні. https://shorturl.at/nRkXX ❇️ Google Blog – 101 real-world gen AI use cases from world’s leading organizations Це портфоліо проєктів та компаній, що використовують ШІ рішення від Google, здебільшого моделі Gemini та Vertex AI. Зрозуміло, що воно підібрано так, щоб здивувати різноманіттям індустрій та напрямків використання, але масштаб дійсно вражає. https://shorturl.at/2WorL ❇️ Financial Times – AI is coming for our anger Про ШІ для кол-центрів хто тільки не згадував, мовляв він замінить операторів. Але SoftBank розробив ШІ для протилежного, не замінити, а захистити працівників кол-центрів від агресивного тону клієнтів. Він прибирає негативні емоції з голосу клієнта під час дзвінка, щоб зменшити стрес оператора. В статті можна навіть демо послухати. https://shorturl.at/7SkPI ❇️ Reuters – JPMorgan launches inhouse chatbot as AI-based research analyst Банк запровадив велику кастомну модель LLM Suite на основі ChatGPT вже для 50 тисяч своїх працівників. Вона здатна виконувати функції аналітика-дослідника. Конкуренти з Morgan Stanley запровадили аналогічний інструмент ще минулого вересня. https://shorturl.at/QHOj6 ❇️ The Next Web – Philosophy is crucial in the age of AI Не можу оминути свіжу статтю, хоча вона не про корпоративний сектор. Найближчим часом ШІ з технічними, соціальними та етичними проблемами може звернутись за допомогою до філософії. Автори розповідають як, наприклад, роботи Бертрана Рассела чи Людвіга Вітгенштейна повʼязані з ШІ, як Лейбніц передбачив створення машини Calculus ratiocinator для роботи з логікою. https://shorturl.at/5jgPc Буду рада познайомитися з однодумцями та ентузіастами у сфері ШІ https://www.facebook.com/olga.muchnyk/

Доброго здоров'я, друзі. З вами Ілона Сологуб, наукова редакторка “Вокс Україна”, та добірка найцікавіших публікацій Вокса за липень. 💸 Після початку повномасштабного вторгнення НБУ запровадив фіксований валютний курс та обмеження на рух капіталу (зокрема й на купівлю валюти). З того часу Нацбанк трохи відпустив курс та почав лібералізувати валютні обмеження. Втім, чи варто продовжувати таку політику? Хто виграє від неї, а хто програє? Розмірковує Віктор Козюк, член Раду НБУ у 2016-2023 роках. 👨‍👩‍👧‍👧 Як допомогти жінкам збалансувати роботу й догляд за дітьми? На цю тему написано чимало досліджень і надано багато рекомендацій з економічної політики. Огляд цих досліджень та рекомендацій зробила Марина Лебідь - тож запрошую вас його почитати. Принагідно запрошую вас на панельну дискусію «Діти vs кар’єра: як досягти балансу?», яка відбудеться 6 серпня між 11.00 і 12.00. ❤️ Що змушує біженців залишатися у країні перебування чи повернутися? Нове дослідження Наталії Заїки, Володимира Вахітова та Сергія Кандула показує, що “нематеріальні” фактори грають не останню роль у рішенні українських біженців повернутися. 🏥 Ще одне дослідження показало, що як імовірність, так і суми неформальних платежів у медичній сфері значно знизилися у 2023 році порівняно з 2020. При цьому в містах і регіонах, які більше постраждали від російської агресії, суми неформальних платежів знизилися менше, ніж на решті території - вочевидь, тому, що пропозиція медичних послуг у цих місцях знизилася менше, ніж платоспроможність людей. Які ще фактори вплинули на цей результат - у дослідження Кіріла Терентія. 🌱 Війна спричинила неймовірні збитки довкіллю України. Як оцінити ці збитки таким чином, щоб цю оцінку визнали у міжнародному трибуналі (який, сподіваємося, буде над Росією)? Андрій Демиденко розповідає, яким чином потрібно змінити підходи до оцінки впливу на довкілля. 💵 Нещодавно уряд ухвалив бюджетну декларацію - вдруге відколи ця норма з'явилася у бюджетному кодексі. Що можна дізнатися з декларації про очікування уряду щодо фіскального простору України та фіскальних ризиків, розповідають аналітики Центру публічних фінансів KSE. Не забувайте заходити на сайт “Вокс Україна” - там завжди цікаво, і є над чим подумати. Підписуйтеся на наші соцмережі, зокрема телеграм: https://t.me/vox_ukraine Побачимося у вересні. Слава Україні!

Доброго дня, друзі. З вами Ілона Сологуб, наукова редакторка “Вокс Україна”, та добірка публікацій Вокса за червень. 💻 У червні ми опублікували два дослідження про українських мігрантів у Польщі. Одне дослідження використовує дані про міграцію між 2014 та 2019 роками. Воно показує, що приплив українських мігрантів до Польщі “розширив” її ринок праці. Відповідно із міст, куди приїхали більше українських мігрантів, зменшився відплив польських громадян, оскільки українці доповнюють місцевих працівників, а не заміщують їх. ❤️ Друге дослідження використовує дані після повномасштабного вторгнення і досліджує рівень щастя, довіри до інших та суб’єктивну оцінку здоров’я українських біженців у Польщі та українців, які залишилися в Україні. Дослідження виявило, що для біженців, а також для людей, які пережили досвід насильства, ці показники нижчі. 👍 Ще одне дослідження розглядає фактори, які сприяють тому, що українська молодь потрапляє до “соціальних бульбашок”, тобто бачить у соцмережах лише ту інформацію, яка відповідає її переконанням. Серед цих факторів кількість соцмереж, із яких людина отримує інформацію, схильність до конформізму та частота участі в онлайн-суперечках. 🤝 Друга хвиля опитування активістів у громадах про довіру та співпрацю з місцевою владою показало, що, на жаль, ці показники повертаються до “нормальності” - тобто місцева влада стає більш закритою порівняно з 2022 роком та відповідно втрачає довіру людей. 🇪🇺 У червні відбулися дві знакові події на шляху України до ЄС: початок перемовин про вступ та вибори до Європарламенту (який очікувано став більш правим, але тим не менш керівництво виконавчих органів ЄС скоріше сприятливе для нас). Експерт із європейської політики пояснює, як реформуватиметься сам Євросоюз, як це вплине на євроінтеграцію України та як можна змінити механізм вступу, щоб він не розтягнувся до нескінченності. 🇫🇷 Уже скоро в Парижі розпочнуться олімпійські ігри. Тож просимо вас пошерити невелику статтю про те, що запрошені на Олімпіаду російські та білоруські спортсмени підтримують війну росії проти України та не мають бути допущені до ігор. Можна поширювати окремо інфографіку зі статті. 📈 І бонусна стаття - огляд реформ за І квартал 2024 року. Серед них і перша за майже два роки антиреформа - закон про лобізм. Дякую за увагу. Тримаймося і Слава Україні!

Друзі, вітаю. На зв’язку Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і директорка дослідницької компанії Gradus Research. Із тривалістю війни все більше ветеранів повертаються до цивільного життя: адаптуються до роботи поза військовою справою, будують плани на майбутнє та декларують нові потреби. Розуміння запитів і своєчасна підтримка колишніх військовослужбовців може полегшити процес їхньої реінтеграції до суспільства. Ділюсь шістьма інсайтами щодо повернення ветеранів до цивільного життя, спираючись на результати дослідження, проведеного Gradus Research для проєкту «Серце Азовсталі». 🟠 Фінансова і медична допомога — в топі потреб опитаних ветеранів. 30% респондентів висловлюють необхідність у наявності соціальних пільг, 29% — в оплачуваному відпочинку, а 27% — у фінансовій підтримці з боку держави. Потребу в медичній допомозі і комплексній реабілітації, у свою чергу, декларує чверть опитаних представників ветеранської спільноти (26%). 🟠 Потребу у психологічній підтримці відчувають 16% респондентів. Серед них є і демобілізовані військові, які потребують комплексної реабілітації, і люди, які зіткнулися з проявами неприйняття і відсутності розуміння з боку суспільства. 🟠 75% опитаних ветеранів частково або повністю адаптувалися до цивільного життя. У переліку факторів, які найбільше допомогли в реінтеграції, — сім’я та її підтримка, певний період часу, робота, реабілітація та самоосвіта. 🟠 Більшість респондентів (68%) відчувають повагу до себе з боку оточення. Тим не менш, 39% опитаних ветеранів зазначили, що після повернення до цивільного життя зіткнулися із запитаннями образливого характеру, недоречними фразами та висловлюваннями на адресу колишніх військовослужбовців. 29% респондентів відчували себе ізольованими від оточення через відсутність розуміння, а 25% спостерігали страх і спроби уникнення комунікативного, зорового контакту з боку оточення. 🟠 84% опитаних ветеранів пристосувалися до цивільного робочого місця, і 69% наразі працюють повний або частковий робочий день. Найбільше цьому сприяла допомога з навчанням та поясненням нових чи забутих процесів. Не менш дієвими виявились і наявність професійного наставництва і зростання. Це підкреслює вагомість якісної комунікації між працедавцями і ветеранами: саме прояви корпоративної підтримки, розуміння й прийняття тривалості процесу адаптації з боку компаній/організацій допомагають колишнім військовослужбовцям успішно проходити цей етап і входити у потік цивільного життя і роботи. 🟠 Ветерани бажають працювати на краще майбутнє. 80% респондентів готові будувати довгострокові плани і хочуть реалізувати те, що не було здійснено ними до війни. 58% опитаних ветеранів вже планують проходити спеціалізовані курси і тренінги, зокрема для особистісного розвитку (42%) та опанування hard-skills у творчій і технічній сферах (40%). А 16% мають запит на державну підтримку у створенні та розвитку власного бізнесу. Отже, поруч з матеріальною та психологічною допомогою колишні військовослужбовці потребують професійного навчання, наставництва, підтримки у створенні власної справи. І перш за все така допомога має бути ініціативою суспільства та компаній — залученість з боку бізнесу і громад полегшить шлях повернення ветеранів до цивільного життя. У телеграмі Gradus Research ми щодня розповідаємо важливе про життя українців у цифрах. Дізнавайтесь більше в нашому телеграм-каналі t.me/GradusResearch

Доброго дня, друзі. З вами Ілона Сологуб, наукова редакторка “Вокс Україна”, та добірка публікацій Вокса за травень. 📖 Які реформи запланувала Україна на наступні 4 роки? Розглядаємо декілька стратегічних документів, зокрема ті, що обіцяють “гроші в обмін на реформи”, такі як програма з МВФ та Ukraine Facility Plan. Перша стаття - про інституційні реформи (зокрема реформа правосуддя, управління державними фінансами та ін.), друга - про секторальні реформи (освіта, енергетика, транспорт тощо, а також зміни податкової системи). 💵 Як зробити кредити доступнішими? Важлива частина відсоткової ставки за кредитами - це ризик. Зниженню ризиків сприяє захист прав власності та розбудова інших державних інститутів. Віктор Козюк пояснює, що заплющувати очі на ризик (тобто знижувати якість нагляду за банками) замість його зниження - це погана ідея. 🍏 За останній рік структура українського експорту змінилася - знизилася частка металу через втрату виробничих потужностей і відповідно виросла частка зернових та іншої агропродукції. Як змінився експорт та імпорт України з початку повномасштабного вторгнення - у нашому дослідженні 🏢 Час від часу уряд проводить великі (чи не дуже великі) реорганізації, об’єднуючи та розділяючи міністерства та інші органи влади. Ми подивилися на ці процеси за останні понад 20 років. Вони виглядають доволі хаотично, а деякі державні органи взагалі можна назвати “мандрівними”, оскільки вони змінили своє підпорядкування кілька разів протягом цього періоду. Як це відбувалося - читайте у нашому дослідженні 📃 “Забутий” український соціолог, який вплинув на сучасну економічну теорію, але якого практично не знають у нас. Розповідь про Сергія Подолинського та його внесок у світову науку - у статті Володимира Шелухіна. Дякую за увагу й до зустрічі у липні. Слава Україні!

Вітаю! З вами Дар’я Трапезнікова, головна редакторка «Медіамейкера» — видання про медіа та для всіх, хто хоче робити їх чесно, якісно та з користю для аудиторії. Ділюся нашими матеріалами, які виходили протягом весни. 1️⃣ Хочете більше статистики про те, як в Україні та світі користуються соцмережами та іншими сервісами (банкінг, мобільний зв’язок, платформи для купівель і навіть блокувальники реклами)? Автори звіту Digital 2024 Global Overview Report, який публікується раз на рік, на понад 500 сторінках пропонують глобальне дослідження особливостей і способів використання технологій у світі. Ми зробили вижимку найцікавішого про медіа, контент і соцмережі. 2️⃣ Утім, і без звіту ми розуміємо, що українці проводять чи не найбільше часу в соцмережах: читають новини, спілкуються із друзями, відволікають себе від рутини. Та часто алгоритми платформ пропонують користувачам зовсім не те, чим вони цікавляться насправді. Чому так відбувається та як цьому протистояти? Розповідаємо в деталях, на які налаштування ви можете вплинути у ваших акаунтах Facebook, Instagram, Х, TikTok та YouTube. 3️⃣ Про месенджери ми теж маємо текст — разом з експертами з кібербезпеки розібрали поширені міфи про популярні платформи для спілкування. Головна теза, яку варто пам’ятати під час обговорення всіх популярних в Україні месенджерів: жоден застосунок не є безпечним із «коробки». Налаштовувати необхідно будь-який месенджер, навіть Viber, якщо станом на зараз у вас немає привілею відмовитися від нього. 4️⃣ Якщо ж вирішили відкласти налаштування на «колись потім» і зайнятися роботою, то маємо для вас добірку застосунків для планування й менеджменту завдань команди — щоб управляти проєктами, синхронізувати команду, вимірювати витрачений час і продуктивність, вести списки справ. Орієнтувалися насамперед на те, що підійде редакціям із їхнім потоком контенту й різноманітних проєктів, але ці програми переважно мають дуже різні сценарії використання. 5️⃣ Для чого великі технологічні компанії використовують наші дані? Тепер до цього дооовгого списку додалося й навчання штучного інтелекту. У цьому тексті докладно розібрали, чи законно розшифрувати і «згодувати» ШІ весь YouTube, як і чому медіа опираються такому використанню їхніх даних, чи платитимуть корпорації за інформацію та що робитимуть, коли якісні дані закінчаться. 6️⃣ І насамкінець: коли даєте журналістам коментар чи інтерв’ю, пам’ятайте — за оновленим законодавством про медіа та авторське право журналісти можуть не погоджувати інтерв’ю перед публікацією. Що мали на увазі законодавці та як це працює на практиці — читайте в розповідях медійників і юриста. Більше трендів і досліджень, кейсів та історій з усього медіасвіту знайдете в нашому Telegram-каналі @mediamakerme. Підтримуйте якісні медіа та споживайте інформацію відповідально 🙏🏻

Доброго здоров'я, друзі. З вами Ілона Сологуб, наукова редакторка “Вокс Україна”, та добірка публікацій Вокса за квітень. Цього місяця у нас вийшло три дослідження, а також інші цікаві статті. 📃 Хто ініціював найбільше реформ у 2023 році - Кабмін, Верховна Рада чи Президент? Хто із народних депутатів брав найактивнішу участь в ініціації реформаторських законопроєктів? Депутати яких фракцій найбільш активні? Про це та інше читайте у нашому дослідженні (спойлер - прізвища лідерів рейтингу ініціаторів реформ навряд чи відомі широкому загалу) ⚖️ Який президент має найбільше повноважень? Наскільки фактичні повноваження президентів відрізняються від конституційних? Наскільки повноваження українського президента значні порівняно з країнами Східної Європи та Центральної Азії? А також як співвідносяться повноваження президентів та рівень демократії у державах? Про все це можна дізнатися із нашого дослідження 💻 Цифрові технології зробили наше життя набагато зручнішим - можливість дізнатися будь-яку інформацію “у два кліки”, працювати з будь-якої точки світу та ін. Проте, звісно темна частина людства також перемістилася в онлайн. Як розпізнати цифрове насильство, як воно пов'язане з фізичним насильством та як йому протидіяти - у нашому дослідженні. 🏦 Для майбутньої відбудови України потрібна відповідна фінансова архітектура - тобто банківська та фінансова система, яка відповідає європейським стандартам та якій довіряють. Як побудувати таку систему - читайте у новому звіті CEPR. Короткий огляд цього звіту й посилання на нього - у нашій статті. 💸 Чому розвинені країни бояться конфіскувати російські активи та чи мають ці страхи реальне підгрунтя - детальне пояснення від Віктора Козюка 📈 Наскільки змінилася монетарна трансмісія в Україні під час війни? Які ставки змінюються швидше у відповідь на зміну облікової ставки - кредитні чи депозитні? Які фактори впливають на зміну монетарної трансмісії та чому банки охочіше знижують кредитні ставки, аніж підвищують їх? Про це та інше читайте у новому дослідженні НБУ Підписуйтеся на телеграм-канал "Вокс Україна". До зустрічі у червні!

Вітаю. З вами Ольга Мучник, Innovation Lead y [isdgroup], пропоную знову зануритись у море інформації про ШІ та нейромережі. ❇️ Speka Media – У грі від GlobalLogic ШІ створює неігрових персонажів Українська команда розробила демо гри, де поведінка та діалоги NPC, тобто неігрових персонажів генеруються ШІ. Від ідеї до повноцінного демо знадобився лише місяць. Розробники можуть просто задати характеристики, наприклад «мудрий друїд» чи «італійський бос мафії», і ШІ автоматично генерує для них унікальну поведінку, мотивацію та діалоги відповідно до описів. https://shorturl.at/ikBFV ❇️ Stanford University – AI Index Report 2024 Це не стаття, а великий звіт, який створюється Стенфордським університетом вже сьомий рік. Кожну його частину можна читати окремо та отримувати зріз змін за рік у відповідних категоріях. Наприклад, у розділі Освіта є цікава статистика. В липні 2023 63% вчителів у школаx США використовували ChatGPT для креативних ідей по темі урока та планування його структури. https://shorturl.at/hlntV ❇️ Dou.ua – МЗС розробило ШІ-аватар Вікторію Аватар розмовляє англійською та українською і може озвучувати офіційні коментарі міністерства про події, які стосуються українців за кордоном. Таке відео можна буде швидко віддавати телеканалам, крім того це стане помітним у консервативному дипломатичному світі. https://shorturl.at/GHT12 ❇️ CDO Magazine – Brands ask ad agencies not to use AI in campaigns Трохи негативу. Деякі великі бренди почали прямо забороняти рекламним агенціям використовувати ШІ для своїх кампаній. Це стосується будь-яких типів генеративного ШІ, як для візуальних, так і текстових завдань. Вони побоюються витоку інформації або проблем з інтелектуальною власністю, тому планують розробляти власні нейромережі. https://shorturl.at/uHK17 ❇️ The Guardian – From boom to burst, the AI bubble is only heading in one direction Одразу кілька глобальних медіа, в тому числі CNN та Washington Post, випустили матеріали про бульбашку ШІ, яка загрожує луснути. Зараз генеративний ШІ добре витрачає гроші, але мало заробляє. З 5 стадій розвитку технологічних бульбашок ми зараз знаходимось на третій (Ейфорія), а пʼята стадія (Паніка) ще попереду. https://shorturl.at/sNX57 ❇️ NV – Мій власний штучний інтелект Моя стаття про те як від занадто шанобливого або зневажливого або байдужого ставлення до ШІ перейти до його прикладного застосування. Зараз від хайпу ми рухаємось до розуміння, що ШІ вже треба налаштовувати під себе. Від технології з новин до щоденного використання, як вже було, наприклад, з сайтами чи соцмережами. https://shorturl.at/tRVW0 Буду рада познайомитися з однодумцями та ентузіастами у сфері ШІ https://www.facebook.com/olga.muchnyk/

Доброго дня, друзі. З вами Ілона Сологуб, наукова редакторка “Вокс Україна”, та добірка публікацій Вокса за березень. Цього місяця у нас вийшло три дослідження та інші цікаві статті. 📃 Як законопроєкти проходять через парламент та де найчастіше “зависають”? Які депутати подали найбільше “законодавчого спаму” та як підвищити ефективність роботи парламенту? Про це і не лише можна дізнатися у дослідженні 💰Українці мають доволі високий рівень сприйняття корупції. Проте які фактори впливають на формування цього сприйняття? За допомогою репрезентативного опитування ми дослідили, як на рівень сприйняття корупції впливає особистий корупційний досвід людей, медіаспоживання та демографічні чинники. 🇪🇺 Приблизно за 10 хвилин ви можете дізнатися, які зі 168 реформ, ухвалених протягом 2023 року, були найважливішими та на що вони впливають 🌍 Російське втручання по всій земній кулі: як сусідня країна влаштовує держперевороти та накладає лапу на природні ресурси Африки, а також експлуатує Арктику та намагається витіснити інші країни з регіону (і чому тропічні країни мають бути перш за все зацікавлені в обмеженні такої російської активності). 📈“Завдяки” російській агресії значно виросли ціни на енергоносії, від чого виграли виробники нафти й газу. Деякі з них уже пожертвували частку своїх надприбутків Україні. Проте непрямо виграли також інвестори, які мають у своїх портфелях папери нафтогазових компаній, зокрема університети. Базуючись на принципах “Етичного інвестора”, вони також мали би допомогти Україні та українцям 😊 І бонус: гра про доброчесність, створена “Вокс Україна” у співпраці зі “Світом громад” за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС, доступна для скачування з нашого сайту. Гра не лише корисна, але й дуже цікава, судячи з відгуків дорослих і дітей, які в неї грали.

Друзі, вітаю. На зв’язку Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research. Попри безпекові ризики станом на 22 лютого 2024 року понад 4,5 млн українців уже повернулися додому. Що можемо говорити про міграційні настрої українців, що наразі перебувають в Україні, на третьому році повномасштабної війни? Ділюся шістьма найважливішими інсайтами з нещодавнього дослідження Gradus Research, презентованого у Женеві спільно з дослідженням “Voices In Europe”, проведеного European Union Agency for Asylum (EUAA) у співпраці з Organisation for Economic Cooperation and Development (ОЕСD). 🟠 Міграційна динаміка стабілізується. На кінець лютого 2024 року 69% респондентів живуть там, де й до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. 23% опитаних переїхали, але вже повернулися на постійне місце проживання. 8%, натомість, покинули свої домівки та не повернулися. 🟠 Рівень працевлаштованості та стабільність доходу українців зростають. Більшість опитаних українців (65%) мають роботу і працюють повний або частковий робочий день. Окрім цього, 45% оцінюють фінансовий статус своєї сім’ї як вище середнього у порівнянні з 24% у травні 2022 року. 🟠 Двома важливими фактори, що спонукають людей залишатися в Україні, серед іншого, є відсутність досвіду перебування або життя в інших країнах та низький рівень знання англійської чи іншої іноземної мови. Близько третини (32%) українців ніколи не були за кордоном, відповідно, мають страх, що не зможуть там адаптуватись. А близько чверті опитаних (24%) знають англійську на середньому рівні, що може бути достатнім для комунікації, але не для виходу на ринок праці країн тимчасового перебування. 🟠 Українці схильні мігрувати ближче до місць свого постійного проживання. Більшість респондентів, які були змушені релокуватися, здійснили це в межах своєї області перебування (60%), що свідчить про сильне відчуття регіональної приналежності українців. 🟠 Власна безпека і безпека близьких — основна причина міграції українців. Це декларують 61% респондентів. Серед інших ключових драйверів — загроза можливої атаки на їхній регіон перебування (47%), прямі військові атаки (37%) та побоювання щодо фізичного, психічного або психологічного здоров’я (25%). 🟠 Більшість українців не розглядають можливості переїзду до іншої країни назавжди. Частка таких респондентів склала 62%. Проте 18% респондентів розглядають можливість виїзду за кордон в разі погіршення безпекової ситуації в Україні. У телеграмі Gradus Research ми щодня розповідаємо важливе про життя українців у цифрах. Дізнавайтесь більше в нашому телеграм-каналі t.me/GradusResearch