Якось один маньяк Д начитався іншого маньяка У і почав втілювати його теорію, що принести комунізм в Європу можна шляхом великої кривової війни ("Мы на горе всем буржуям мировой пожар раздуем" - це з тих часів"). Обрав у союзники такого самого маньяка А з такою самою людожерскою ідеологією, домовився з ним, "годував" його, оберігав, навчав і готував (щоб зрадити в перспективі, але до цього не дійшло). Паралельно маньяк Д викоренів інтелектуальну еліту підконтрольного населення і перетворив країну на фабрику смерті. Бачили "Володар перснів"? Там у Сарумана такий оркомунізм був - всі херачать підготовку для геноциду всіх взагалі.
І в 1939, ся поцьомкав, провили сумісні навчання, паради і почали Війну. Ту, яку потім було названо "Другою Світовою".
Але маньяк А вбити себе в потилицю не дав і вдарив першим. Влітку 1941 це трапилось, і у країні маньяка Джугашвілі трохи зіпсувалися плани подальшого поглинання Європи. Це вже потім вони 80 років брехатимуть, що в Польщі й Балтії вони пісенки співали, квітки збирали і школи для діточок будували, а злі нацики на них як напали! А щоб замаскувати людожерскі свої наміри почали викривляти історію і "от з цього моменту" СРСР вже не два рокі бере участь у Другій Світовій, а от щойно вступив у "Вєлікую Отєчєственную". Підміна понять, все за правилами великої брехні.
Війнонька вийшла на славу - така люта, важка й кривава, що демократичним країнам світу довелось обирати, з яким саме маньяком - Джугашвілі або Адольфом об'єднуватись, щоб цю м'ясобойку завершити. Взялись допомагати Джугашвілі. Годували його армію (буквально), озброювали, постачали практично всі групи воєнних товарів і військового спорядження. Воювали разом проти Гітлера. І перемогли, і загнали звіра в логово, і зайшли в нього з двох боків. Закінчилось це тим, що рештки армії Гітлера підписали 08.05 капітуляцію і здались тим, хто наступав з Півночі. Бо здаватись звірям, що наступали зі Сходу було тупо не можна - це жах, тортури, смерть.
Ну, як у нас зараз, тільки ми і не здаємось.
Почитав маньяк Джугашвілі той документ і заверещав "все хуйня, пєрєдєлать! Пусть мнє здадуца!". І за його наказом капітуляцію ПІДПИСАЛИ ЩЕ РАЗ, але на іншому папірці і з якимось малозначним німецьким херром. Так, це цирк. Ні, це не цирк, це знову викривлення реальності.
А щоб приховати свою відповідальність за знищені десятки мільонів людей, з фейковой капітуляції зробили свято. І ним тепер пишаються - дивіться, наші дєди були малацці, гнили заживо в колхозах і на фабріках, але змогли принести всім навколо багато горя, смерті й руїни! Ми вєлікіє! Ми все зіпсувати можемо! Ми згодні жити у брехні і злиднях, але нам це ок, якщо ми вам смерть несемо! Ми можемо повторити таку війну!
Ці посили і є реальним ідеологічним наповненням "свята" девятого травня. Саме це, а не "вшанування" дідів, які хотіли просто жити, а полегли цілими поколіннями.
Некросвято.
Брехливе, як і всі імперськи наративи. Зник міт про "військову міць РФ" - навіть Бахмут, невеличке місто, не змогли гордо захопити "до дев'ятого травня", хоча й поклали сто тищ людей за півроку. Нічого нема такого, з чого можна витягнути хоч якусь "переможеньку", нема чим пишатись, нема, чим лякати - нічого нема. І армії хваленої скоро не буде, бо ЗСУ за допомогою союзників перетворюють "війскового імпотента" на "війскового кастрата". Коли закінчуть, коли зникне мерзенна імперія, тоді і "можем повторіть" перетвориться на День Пам'яті "Ніколи знову".
Бо саме так і треба згадувати війни.
Ніколи знову.
Ніколи.
(с) Варяг
Американський піхотинецьShow more ...