El servicio también está disponible en tu idioma. Para cambiar el idioma, pulseEnglish
Best analytics service

Add your telegram channel for

  • get advanced analytics
  • get more advertisers
  • find out the gender of subscriber
Categoría
Ubicación del canal e idioma

audience statistics УП. Кляті питання

Офіційний канал інтернет-видання "Українська правда" Співпраця та зворотній зв'язок:  @fedor_vasilievich  Реклама:  https://telegra.ph/Reklama-na-UP-Klyat%D1%96-pitannya-11-24  Чат каналу:  https://t.me/ukr_pravda_chat  Поставити питання:  @UkrPravdaQuestionsBot  
Mostrar más
24 885-8
~6 068
~15
24.38%
Calificación general de Telegram
Globalmente
33 928lugar
de 78 777
599lugar
de 1 015
En categoría
1 445lugar
de 2 793

Género de suscriptores

Averigua cuántos suscriptores masculinos y femeninos tienes en el canal.
?%
?%

Idioma de la audiencia

Descubre la distribución de los suscriptores de canales por idioma
Ruso?%Inglés?%Árabe?%
Crecimiento del canal
GráficoTabla
D
W
M
Y
help

La carga de datos está en curso

Duración del usuario en el canal

Descubra cuánto tiempo permanecen los suscriptores en el canal.
Hasta una semana?%Viejos?%Hasta un mes?%
Ganancia de suscriptores
GráficoTabla
D
W
M
Y
help

La carga de datos está en curso

Hourly Audience Growth

    La carga de datos está en curso

    Time
    Growth
    Total
    Events
    Reposts
    Mentions
    Posts
    Since the beginning of the war, more than 2000 civilians have been killed by Russian missiles, according to official data. Help us protect Ukrainians from missiles - provide max military assisstance to Ukraine #Ukraine. #StandWithUkraine
    Ні – поступкам щодо НАТО, так – допомозі Тайваню. Як змінилися уподобання українців за рік? Трошки з дослідження Центру "Нова Європа" (ЦНЄ): 1. 67% українців вважають категорично неприпустимою або украй небажаною можливість відмови від вступу до НАТО або ж оголошення нейтралітету України в обмін на мир під час переговорів з РФ. Лише 12% опитаних вважають цей варіант цілком допустимим. 71% відповіли те саме стосовно поступок членством у ЄС. Тільки 11% цілком згодні на таку поступку. 2. "Фаворитом" cеред проміжних варіантів гарантій безпеки для українців став варіант, за якого спершу повноцінне членство в НАТО з гарантіями безпеки отримала б та територія, яку Україна контролює, а решта території України, мовляв, опиниться під парасолькою Альянсу в майбутньому – після деокупації. Цей варіант підтримали 33% опитаних. 3. На другому місці з 21% – оборонний союз із США "із зобов’язаннями захисту України армією США у разі нападу" (цей варіант є міфічним, у Вашингтоні його відкидають). На третьому з 19% – договори про безпекову допомогу без залучення іноземної армії, а лише через надання зброї, тобто те, про що зараз ведуться переговори із західними партнерами як про тимчасові "гарантії безпеки". 5. Кому ж із західних лідерів українці довіряють найбільше? Перелік очолює президент США Джо Байден (82%). На другому місці – президент Польщі Анджей Дуда (77%). Третє та четверте місця поділяють президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та прем’єр Великої Британії Ріші Сунак (по 74%). 6. За четвіркою лідерів з помітним відривом є ще чотири західних політики з високим рейтингом довіри: це генсек НАТО Столтенберг (66%), президентка Молдови Санду (62%), канцлер Німеччини Шольц (61%) та президент Франції Макрон (55%). 7. Путін і Лукашенко, звісно, є антилідерами з практично абсолютною недовірою українців. Далі – китайський лідер Сі Цзіньпін: 85% українців сказали, що переважно або повністю йому не довіряють. За рік рейтинг недовіри до Китаю в його особі зріс на 12%. На четвертому місці – прем’єр Угорщини Орбан із 78% недовіри (+9 за рік). Замикає п’ятірку президент Туреччини Ердоган із 61% (+14!).
    Mostrar más ...
    Ні – поступкам щодо НАТО, так – допомозі Тайваню. Як змінилися уподобання українців за рік
    “Ідея про вступ до НАТО частинами має відносно велику підтримку серед варіантів дій, якщо досягти повної перемоги буде поки що неможливо”.
    2 821
    13
    "Чорна п'ятниця" для бюджету: як торгові мережі зменшують податки за допомогою електронних книг? у тексті, чому магазини побутової техніки почали наполегливо продавати електронні книжки, які покупці в чеках можуть і не помітити, та як це впливає на бюджет. Ось як виглядає ця схема ухилення від сплати податків в кількох тезах: 1. Протягом останніх кількох тижнів деякі великі мережі, що продають побутову техніку та електроніку, відкрили для себе новий напрямок: електронні аудіокниги. У соцмережах почастішали повідомлення про те, як українці, часто навіть несподівано для себе, дізнаються, що разом з пилосмоком або телевізором придбали ще й комплект таких книжок. 2. Наприклад, магазин продає клієнту аудіокниг на 2 тис грн. На стільки ж він зменшує вартість придбаного пилососа. Загальна сума в чеку відповідає вартості пилососа на вітрині, тому клієнту нічого доплачувати не доводиться. Однак з точки зору податків ця операція призвела до зменшення суми ПДВ, яку магазин заплатить у бюджет. 3. Річ у тім, що українські книжки та аудіокниги, озвучені українською мовою, звільнені від сплати ПДВ. Заміняючи частину вартості пилососа на аудіокнижки, магазин отримав ті ж гроші, але зобов’язання із сплати ПДВ зменшив. 4. На додавання в чек аудіокнижок скаржаться й інші клієнти щонайменше двох мереж магазинів з продажу побутової техніки – "Фокстрот" та "COMFY". Продає аудіокнижки разом з акційними товарами й мережа "Алло". Деякі покупці скаржаться, що магазин не попередив їх про акцію, тож про купівлю книжок вони дізналися вдома. 5. За даними співрозмовників ЕП в податковій, лише "Фокстрот" за 15 днів листопада продав клієнтам понад 9 тис комплектів аудіокниг. Це дозволило мережі здобути 3% цього ринку. За місяць до цього "Фокстрот" не продавав ці товари. Загалом мережа продала аудіокнижок на 16,5 млн грн. Це означає, що компанія могла зменшити свої податкові зобов’язання з ПДВ на 2,75 млн грн.
    Mostrar más ...
    4 122
    104
    "Чорна п'ятниця" для бюджету: як торгові мережі зменшують податки за допомогою електронних книг? у тексті, чому магазини побутової техніки почали наполегливо продавати електронні книжки, які покупці в чеках можуть і не помітити, та як це впливає на бюджет. Ось як виглядає ця схема ухилення від сплати податків в кількох тезах: 1. Протягом останніх кількох тижнів деякі великі мережі, що продають побутову техніку та електроніку, відкрили для себе новий напрямок: електронні аудіокниги. У соцмережах почастішали повідомлення про те, як українці, часто навіть несподівано для себе, дізнаються, що разом з пилосмоком або телевізором придбали ще й комплект таких книжок. 2. Наприклад, магазин продає клієнту аудіокниг на 2 тис грн. На стільки ж він зменшує вартість придбаного пилососа. Загальна сума в чеку відповідає вартості пилососа на вітрині, тому клієнту нічого доплачувати не доводиться. Однак з точки зору податків ця операція призвела до зменшення суми ПДВ, яку магазин заплатить у бюджет. 3. Річ у тім, що українські книжки та аудіокниги, озвучені українською мовою, звільнені від сплати ПДВ. Заміняючи частину вартості пилососа на аудіокнижки, магазин отримав ті ж гроші, але зобов’язання із сплати ПДВ зменшив. 4. На додавання в чек аудіокнижок скаржаться й інші клієнти щонайменше двох мереж магазинів з продажу побутової техніки – "Фокстрот" та "COMFY". Продає аудіокнижки разом з акційними товарами й мережа "Алло". Деякі покупці скаржаться, що магазин не попередив їх про акцію, тож про купівлю книжок вони дізналися вдома. 5. За даними співрозмовників ЕП в податковій, лише "Фокстрот" за 15 днів листопада продав клієнтам понад 9 тис комплектів аудіокниг. Це дозволило мережі здобути 3% цього ринку. За місяць до цього "Фокстрот" не продавав ці товари. Загалом мережа продала аудіокнижок на 16,5 млн грн. Це означає, що компанія могла зменшити свої податкові зобов’язання з ПДВ на 2,75 млн грн.
    Mostrar más ...
    "Чорна п'ятниця" для бюджету: як торгові мережі зменшують податки за допомогою електронних книг
    Чому магазини побутової техніки почали наполегливо продавати електронні книжки, які покупці в чеках можуть і не помітити, та як це впливає на бюджет?
    5
    0
    Як зима впливає на бойові дії, військових та техніку? – подкаст "Кляті питання" У нас подкаст та текст про те, як зима впливає на бойові дії, ситуація на фронтах, техніку (та що літає та та що їздить) та наших військових. , , і тут також читайте скорочену версію ключових тез: 1. Сніг. По-перше, навіть гусенична техніка в снігопади фактично не може використовуватись. По-друге, будь-який рух військових не може залишитись непоміченим через сліди. Проте сніг так само може бути використаний для заплутування або введення противника в оману. 2. Мороз. Військові повинні не тільки володіти навичками виживання за низьких температур, а й зважати на цілу низку факторів, пов’язаних з доглядом за зброєю, одягом, апаратурою та позиціями. Повинен бути достатній запас дров, підготовлені бліндажі, пічки, відповідне маскування, щоб не видно було диму далеко. 3. Миші і пошкоджена техніка. З настанням холодів у бліндажі та інші схованки до військових приходять різного роду гризуни. І якщо вкрадена їжа ще не є великою бідою, то перегризані проводи, пошкоджена дороговартісна техніка – відчутна втрата. Не кажучи про те, що вони елементарно не дають бійцям нормально спати. 4. Робота БПЛА. Якщо говорити про іранські безпілотники, то на дальність польоту мороз не подіє, бо в нього бензиновий двигун. А от на більшість дронів поля бою мороз є важливим фактором, бо вони переважно використовують літієві батареї, які в холод можуть швидко розряджатись. 5. Застосування артилерії. Коли близько до передової рухатись на бронетехніці складно, та й піхоті не так просто працювати, на передній план виходить артилерія. Перебуваючи позаду своїх позицій, артилеристи мають трохи більше маневру, тому зима на багатьох ділянках часто перетворюється на постійну контрбатарейну боротьбу, яку називають артилерійськими дуелями. 6. Евакуація поранених. У теплу пору року, якщо поранення не критичне, боєць може залишитися на полі бою, і дочекатися прийнятного моменту для евакуації. Взимку до такого моменту можна не дожити через переохолодження. Подкаст можна слухати де завгодно: 🎧 Apple Podcasts: ​ 🎧 Google Podcasts: ​ 🎧 Spotify: 🎧 Soundcloud: ​ 🎧 НВ. Подкасти: 🎧 Інші платформи:
    Mostrar más ...
    Погода на війні, як зима вплине на бойові дії | Кляті питання
    Новий епізод подкасту повністю присвячений погоді та зимі. Говоримо про те, як погода впливає на лінію фронту та тилові регіони, на роботу безпілотників (як розвідувальних так і FPV), на колісний та гусеничний транспорт. Збір на міномети: https://send.monobank.ua/jar/7ii5QrhCdy __________________________________________________________ Вступайте в Клуб Української правди: https://club.pravda.com.ua/?utm_source=youtube&utm_medium=social&utm_campaign=popadiuk Сайт: https://www.pravda.com.ua TikTok: https://www.tiktok.com/@pravda_com_ua Facebook: https://www.facebook.com/ukrpravda/ Twitter: https://twitter.com/ukrpravda_news Telegram-канал "УП.Стрічка": https://t.me/ukrpravda_news Telegram-канал "УП.Кляті питання": https://t.me/ukr_pravda Telegram-канал "УП. Off the record": https://t.me/off_the_record 00:00 - вступ / якою буде зима на півдні та як вона впливатиме на бойові дії? 15:52 - зима на Донбасі 20:45 - що складніше в зимовий період, наступати чи оборонятись? 22:30 - вплив погоди на морально-психологічний стан бійців 26:55 - говоримо про масовані атаки на критичну інфраструктуру та про те, як перепади температур впливають на "шахеди" 32:15 - Як погода впливає погода на розвідувальні БПЛА? 33:12 - Чи може "шахед" здути вітром? Чи працюють FPV-дрони гірше на морозі? 37:15 - Говоримо про "мавіки", маскування та дрони з тепловізорами 46:13 - Чи може російська авіація та флот обстрілювати Україну під час сильних штормів та хуртовин? 48:44 - Як погода впливає на техніку, що їздить 56:58 - Як допомогати військовим взимку
    5 182
    18
    Продай мені цей дрон. Як бюрократія гальмує розробку нової української зброї? Українські компанії намагаються задовольнити попит армії на нові типи зброї. Поки що на заваді їм стоїть лише бюрократична машина, з якою під час війни вдається ефективно боротися. Перед міністром оборони Рустемом Умеровим стоїть завдання змінити роботу з винахідниками, поставити інновації на конвеєр і розтопити лід між Міноборони та виробниками. про це: 1. У розробника військової техніки є два варіанти, як бути корисним армії. Перший – продавати свої розробки напряму військовим і волонтерам. Проте великих замовлень тут чекати не варто. 2. Другий варіант – пройти атестацію в Міноборони та отримати "допуск до експлуатації". Спочатку виробник заповнює заявку з характеристиками свого виробу. Далі Міноборони питає у командування військ, чи потрібна така техніка на фронті. Коли Генштаб погоджується, виробника відправляють на випробування. 3. Перше замовлення компанія отримає, якщо військові попросять міністерство поставити їм саме цю модель техніки. Тоді на підприємство приходить комісія та оцінює спроможність серійного виробництва. Якщо все нормально – укладається контракт. 4. Якщо компанія не має досвіду або готового прототипу, їй радять звернутись до оборонного кластера Brave1. Проєкт допомагає зі зворотним зв'язком від військових, покращенням технології, підготовкою документів та проходженням комісії. Крім того, з весни цього року Brave1 видав 79 грантів на суму $1,4 млн. 5. Ключова проблема полягає в тому, що виробники точно не знають, яка саме зброя потрібна Міноборони. Компанії мають самі зацікавити державу, витративши на це свій час та гроші. 6. Для випробування дронів виробникам потрібно їхати на полігон. Система "бронювання" полігонів не оптимізована. Бувають випадки, коли поряд із дроном інший розробник тестує систему РЕБ і таким чином збиває чужий дрон. Збитки та час конструкторам ніхто не компенсує. 7. Коли комісія допускає розробку до експлуатації, документи потрапляють в Міноборони та Генштаб, де їх мають остаточно затвердити на рівні міністра. Саме цей етап є головним "паперовим" гальмом процедури допуску. У 40% випадків підписання наказу триває більше двох місяців.
    Mostrar más ...
    Продай мені цей дрон. Як бюрократія гальмує розробку нової української зброї
    Українські компанії намагаються задовольнити попит армії на нові типи зброї. Поки що на заваді їм стоїть лише бюрократична машина, з якою під час війни вдається ефективно боротися.
    5 740
    40
    Червоні лінії "угорського" закону: де Київ має відмовитися від поступок на шляху до ЄС? Українська влада твердо налаштована виконати вимогу ЄС щодо прав меншин і зробити це якнайшвидше, можливо, навіть до грудневого саміту Євросоюзу. На кону справді дуже багато. Але в тому закононпроєкті що є станом на зараз, не все добре. : 1. Уряд пропонує дозволити, щоб у місцях проживання меншини вся реклама могла бути мовою меншини, без української. І це – категорично неприйнятно. Бо реклама – це всі ті написи, які ми бачимо навколо себе у місті. Вивіски, вказівники, інформація про товари і навіть меню – все це можна вважати рекламою. 2. Натомість у місцях компактного проживання меншин, які спілкуються однією з мов ЄС, рекламу можна було виконувати мовою цієї меншини, але за умови обов’язкового дублювання українською. 3. Крім того, нова модель освіти, попередньо погоджена в уряді, є неприйнятою. Зараз пропонують, по суті, повернутися до схеми, що була до 2017 року. Тоді українською викладали лише українську мову і літературу; тепер до них додали також історію України і дисципліну "захист України" у 11-12 класах. 4. Один з варіантів, який був би раціональним – це додати математику/алгебру до предметів, що обов’язково мають викладатися українською мовою або білінгвально. Адже саме математика є обов’язковим предметом у вступних тестах НМТ та була обов’язковою у ЗНО. Вона формує для школярів фундамент для інтеграції у середовище українських вишів. 5. А визначення чіткого переліку предметів з українським/білінгвальним викладанням справді внесе однозначність у трактування закону про освіту. І нарешті дозволить зняти претензії Брюсселя щодо того, що Україна не дотримується у цьому питанні європейських стандартів поваги до меншин.
    Mostrar más ...
    Червоні лінії "угорського" закону: де Київ має відмовитися від поступок на шляху до ЄС
    Законопроєкт від уряду щодо прав меншин перетинає важливі для України червоні лінії. Утім, його ще реально допрацювати...
    5 440
    21
    "Орбан" із Гааги: чи зможе противник допомоги Україні стати прем’єром Нідерландів? Одіозний ультраправий популіст Герт Вілдерс – на чолі уряду Нідерландів? Суто математично скандальний переможець виборів може залишитися в опозиції – альянс із ним є неприйнятним для більшості нідерландських партій. Однак просто так проігнорувати рішення виборців теж не вдасться. Тож партії, що підтримують Україну, постали перед дуже непростим вибором. про це: 1. The New York Times описує Вілдерса як довготривалого "політичного провокатора" з "ворожнечею до іммігрантів та ісламу". Лідер Партії свободи Нідерландів (PVV) прагне вивести країну з ЄС, закликає до "деісламізації" Нідерландів і не бажає приймати біженців. 2. Подібно до інших лідерів ультраправих партій в Європі, Вілдерс хвалив правління Путіна, виступаючи проти "істеричної русофобії" в Європі. Він навіть їздив до Москви у 2018 році, де зустрівся з високопосадовцями в Держдумі. 3. Після вторгнення Росії в Україну Вілдерс дещо віддалився від Кремля, назвавши вторгнення помилкою. Проте Вілдерс заявив, що не підтримає відсилання додаткового озброєння в Україну. 4. Проте ще є шанс, що в цьому уряді Вілдерса все ж не буде. Для багатьох політиків лідер ультраправих є персоною нон грата. За таких обставин знайти партнерів у коаліцію Вілдерсу буде дуже непросто. 5. Натомість переможцями виборів можуть себе вважати альянс "Ліво-зелених" і лейбористів (GL-PvdA) на чолі з колишнім віцепрезидентом Єврокомісії Франсом Тіммермансом – вони здобули друге місце і отримають 25 мандатів. 6. Також переможцями є дві політсили, що вперше беруть участь у виборах. Партія "Новий суспільний договір" (NSC) на чолі з Пітером Омцигтом здобуває 20 мандатів, а "Союз фермерів-громадян" (BBB) може розраховувати на 7 мандатів. 7. Тож не виключено, що ситуація призведе до конституційного глухого кута. І виходом з цієї кризи можуть стати ще одні вибори.
    Mostrar más ...
    "Орбан" із Гааги: чи зможе противник допомоги Україні стати прем’єром Нідерландів
    Більше третини виборців у Нідерландах віддають перевагу правому уряду, і ще більше – 36% – вважають, що ультраправа Партія свободи має до нього входити.
    7 199
    17
    "97% скажуть ні членству України в ЄС": чому ми програємо угорський "референдум" та що це змінить? Хто пропустив, Віктор Орбан хоче винести на так званий референдум питння українського членства в ЄС з максимально паскудним формулюванням питання. Чи змінить це щось для нас? Спойлер: це не змінить нічого. Чому? : 1. Незабаром угорським виборцям запропонують визначитися щодо того, що вони думають про Україну в ЄС. Результат відомий наперед. Його визначає саме запитання, яке ставитимуть угорським виборцям: "Чи погоджуєтеся ви на те, щоб Україна, в якій іде війна, стала повноцінним членом ЄС і принесла війну вам на поріг?". 2. Уряд планує прямо у бюлетені розповісти виборцям традиційний міф угорської пропаганди про те, що, мовляв, українці утискають угорців Закарпаття та позбавили угорську громаду її прав. Наразі невідомо, чи буде це оформлене як окреме "риторичне" запитання, чи ці тези вплетуть у запитання щодо членства. 3. Також обговорюється можливість окремо спитати громадян про збереження блокади українського зерна та зміну податків та банківських ставок. В уряді стверджують, що Брюссель нібито хоче змусити Будапешт підвищити податки і ставки за кредитами для угорців через війну в Україні. 4. Із хороших новин – кількість зібраних Орбаном голосів зазвичай є доволі невеликою. Наприклад, торік голосували лише 17% виборців! Абсолютна більшість угорців розуміє, що це псевдореферендум, та викидає бюлетені у сміття. 5. Утім, навіть наявних цифр Орбану достатньо, щоби поїхати у Брюссель і збрехати там про народну підтримку, а угорським посадовцям – оперувати цими цифрами у розмовах із західними ЗМІ або політиками. А тим більше – використовувати їх у внутрішньоугорській машині пропаганди. 6. Який реальний вплив це матиме? На щастя – мінімальний. Європейські посадовці чудово знають, що ці опитування не мають зв’язку з реальністю.
    Mostrar más ...
    "97% скажуть ні членству України в ЄС": чому ми програємо угорський "референдум" та що це змінить
    У 2023 році темою “консультацій” стане ідея ненависті до України. Уряд доводитиме, що вона винна у купі проблем та загрожує принести до угорців війну...
    6 960
    28
    Росіяни вже місяць тиснуть по флангах на Авдіївку. Чому ситуація складна і менш очевидна, ніж здається? Якщо ще не прочиталипро Авдіївку, то прочитайте зараз. Для тих, в кого немає часу, виписали ключові тези: 1. Авдіївка розташована за 10 км від окупованого Донецька. За військовими мірками, це зона ураження артилерією. Росіяни прагнуть відкинути Сили оборони від Донецька, щоб у майбутньому унеможливити український наступ на саме місто. 2. Подальше просування на Авдіївку дозволить росіянам отримати доступ до залізниці. А також розвивати наступ у бік траси Покровськ – Костянтинівка, аби її перерізати, і на саму Костянтинівку в обхід Нью-Йорка. 3. Ще наприкінці зими – на початку весни 2023-го росіяни почали формувати "клішні" (обхід міста з трьох сторін) для оточення Авдіївки. Нинішній наступ є продовженням цього просування. 4. У жовтні росіяни пішли в наступ по всій лінії, але їх вистачило на два дні. Хвилю російського наступу на броні приблизно за тиждень–два змінив наступ піхотою. Буквально щогодини невеликі групи росіян, від 2 до 8 солдатів, і по сьогодні намагаються просуватися вперед. 5. За місяць наступу на Авдіївку російська армія втратила близько 10 тисяч особового складу (загальне число загиблих, поранених і взятих у полон), понад 400 одиниць техніки і 8 літаків Су-25. Це приблизно чверть угруповання, яке росіяни тримають на Авдіївському напрямку. 6. Втім, росіянам вдається несуттєво просуватися по авдіївських флангах – від 2 до 5 км. За останні кілька днів, за даними УП, росіянам вдалося розширити північну "клешню" для охоплення міста вздовж залізниці до 5–6 км. 7. Відповіддю на запитання про те, як довго Сили оборони зможуть тримати Авдіївку, є відповідь на інше запитання: як швидко росіяни дістануться до головної дороги? 8 листопада, за даними УП, по основній дорозі вперше прилетів російський FPV-дрон.
    Mostrar más ...
    Росіяни вже місяць тиснуть по флангах на Авдіївку. Чому ситуація складна і менш очевидна, ніж здається – пояснює УП
    “Українська правда”, поговоривши з військовослужбовцями чотирьох підрозділів, які обороняють місто, розповідає, що дозволяє росіянам рухатися по флангах, у чому стратегічна важливість Авдіївки для ворога та що є вирішальним у битві за місто.
    5 872
    27
    Менше допомоги, більше бізнесу. Для чого Байдену в Україні спецпредставниця Пріцкер? Спеціальна представниця президента США Джо Байдена з питань відбудови України вже провела в Києві зустрічі з Зеленським, з прем'єром та урядовцями, спікером Ради й із американським бізнесом. Комусь може здатись, що це не так важливо. Ми переконуємо вас у зворотньому. про те на чому триматиме фокус представниця Байдена в Україні, які сфери економіки та реформи потраплять в коло її інтересів, чим вона може бути корисна українській державі та чого у співпраці з Пріцкер допустити не можна 1. Призначення Пенні Пріцкер спецпредставницею з відбудови України свідчить про те, що для Байдена ця тема не втратила вагу, а навпаки потребує додаткового залучення. Саме тому він обрав займатися Україною одну з найбільш довірених і авторитетних постатей у демократичній команді. 2. Для самої Пріцкер ця робота цікава з кількох причин. По-перше, її родина походить з Полтавської області і, як переконують співрозмовники УП, що спілкувалися з посланницею Байдена, вона щиро вболіває за успіх України. 3. У Пріцкер буде три головні задачі. Перше – координувати всі американські інституції, які займаються відновленням України. Друге – вона буде головною контактеркою і координаторкою роботи із G7. Ну і третє – буде головною контактною особою з реконструкції власне з Україною. 4. Враження в більшості опитаних УП експертів і членів владної команди, які перетинались із Пріцкер, дуже схожі: вона буде намагатись так скоординувати роботу, щоб кожен їхній долар допомоги давав максимальний payback для нас зараз. 5. Але, мабуть, найсильнішу настороженість у більшості людей, які перетинались із представницею Байдена, викликав її заклик не чекати допомоги Заходу, а шукати точки росту так, ніби її не буде.  6. Якщо у Пріцкер не буде хорошого каунтерпарта з української сторони, який буде розуміти, буде таким же дієвим, то вона це дуже швидко помітить. Якщо робота не перейде в практичну реалізацію, то Пріцкер із друга може перейти в стан критиків. А в неї прямий доступ до Байдена.
    Mostrar más ...
    Менше допомоги, більше бізнесу. Для чого Байдену в Україні спецпредставниця Пріцкер
    На чому триматиме фокус представниця Байдена в Україні, які сфери економіки та реформи потраплять в коло її інтересів, чим вона може бути корисна українській державі та чого у співпраці з Пріцкер допустити не можна, розібралась “Українська правда”. 
    6 301
    30
    Хто випереджає Україну на шляху до ЄС та чи реально їх наздогнати? До вступу в ЄС одночасно з Україною прямують ще кілька держав, і потрібно "застрибнути" у найближчу хвилю розширення, бо далі може бути пауза. А отже, нам треба наздогнати кандидатів-лідерів. Тож є питання, що це за країни? І чи справді на їхній прогрес треба рівнятися? Відповідаємо на це питання і коротко тут: 1. Україна, на жаль, не є лідером серед держав-кандидатів. Наша сила – у швидкості реформ. Проте результати тут у нас все одно не найкращі, бо за цим показником лідером є Молдова (яка, втім, трохи позаду нас за рівнем євроінтеграції). Але наша нинішня швидкість і близько не дає надії на завершення переговорів за два роки. 2. Україна з середнім балом 2,27 за 5-бальною шкалою серйозно відстає від усіх без винятку західнобалканських кандидатів. Розрив з Албанією (середня оцінка 2,74) становить майже пів бала, з іншими кандидатами – ще більше. 3. Також усі балканські держави, включно з найбільш "відсталою" у цьому сенсі Сербією, як мінімум не відстають від нас за додатковими показниками, що стосуються засадничих цінностей ЄС. А у питанні ринкової готовності до вступу Україна є аутсайдером серед усіх держав розширення, навіть з групи "проблемних". 4. Звісно, можна тішити себе тим, що серед держав "Східного партнерства" ми є лідером. І це справді так. Але зараз цього недостатньо! Щоби вступити до ЄС, Україна має якомога швидше надолужити відставання від балканських кандидатів. 5. Водночас Україна і Молдова є лідерами зростання, хоча його швидкість поки що все одно недостатня. Наші показники видаються "вдалими" лише через те, що більшість інших кандидатів стагнують і взагалі не проводять реформ. Між тим навіть молдовські темпи реформ означають, що знадобиться близько 15 років для повного виконання вимог ЄС. Це – абсолютно неприйнятні темпи. 6. Нашими конкурентами за "приз" у вигляді членства в ЄС є Чорногорія, Північна Македонія та Албанія. Остання трішечки відстає від колег за рівнем інтеграції (2,7 бала проти 3-3,1 у сусідів). Однак за рівнем ентузіазму албанці – явні лідери. А отже, Україні варто звертати особливу увагу на цю країну.
    Mostrar más ...
    Кандидатські перегони: хто випереджає Україну на шляху до ЄС та чи реально їх наздогнати
    Швидкість України не дає надії на завершення переговорів за два роки. Наразі ми з Молдовою позаду усіх інших держав, з якими ЄС веде переговори...
    5 372
    34
    Чому Британія змінює міністрів та повертає до влади Девіда Кемерона? Чому гучні відставки й призначення відбуваються саме зараз? Чому британський прем’єр-міністр Ріші Сунак обрав "політичного пенсіонера" Кемерона? І чи вплине це на політику Лондона щодо України? : 1. Кемерон свого часу став наймолодшим за 200 років прем’єром Великої Британії, коли у 2010 році він створив перший з часів Другої світової війни коаліційний уряд країни. Його шестирічне прем’єрство запам’яталося непопулярною політикою жорсткої економії на тлі глобальної фінансової кризи, легалізацією одностатевих шлюбів, а також двома референдумами – про незалежність Шотландії та про вихід Британії з ЄС. 2. Оголосивши Brexit-референдум, Кемерон розраховував, що виборці проголосують проти виходу Британії з ЄС. Він агітував за те, щоб лишитися у ЄС, і думав, що друга поспіль "референдумна перемога" згуртує британців та посилить його позиції. Однак на референдумі перемогли євроскептики, Британія розпочала процес виходу з ЄС, а Кемерон втратив посаду та роль у партії. 3. Призначення Кемерона викликало юридичну проблему: у Британії міністрами стають лише члени парламенту, а Кемерон вже давно ним не є. Для того щоб обійти це, король Чарльз III дарував йому звання пера, тобто члена Палати лордів. 4. Навіщо Сунаку призначати Кемерона? Це і кадровий голод на тлі падіння популярності Консервативної партії – не кожен перспективний політик хоче бути в уряді у такий момент. Це і протиріччя у партії. А ще це – спроба заручитися підтримкою важковаговика, який не має лідерських амбіцій, але може допомогти порадою.  5. Але повернення Кемерона має свої ризики. Експрем’єр свого часу активно виступав за зближення Британії з Китаєм, що нині є принципово неприйнятним.  6. Повернення Кемерона до уряду та інші перестановки не означають зміни політики Лондона стосовно України. Саме за прем’єрства Кемерона у 2015 році Британія почала надсилати в Україну військових інструкторів. У лютому 2022 року він засудив дії Путіна і навіть особисто відвіз партію гуманітарної допомоги в Польщу для Червоного Хреста. Та й зараз, у першій заяві на посаді глави МЗС, він згадав про Україну, хоча й без конкретики.
    Mostrar más ...
    Прем’єр закордонних справ: Британія змінює міністрів та повертає до влади Девіда Кемерона
    Чому британський прем’єр-міністр обрав главою МЗС “політичного пенсіонера” Кемерона? Як це вплине на політику Лондона щодо України?
    4 867
    22
    Що нам розповів воєнний оглядач "The Economist" Шашанк Джоши? В розмові з "Українською правдою" Шашанк ділиться враженнями від тексту Залужного, без прикрас описує, які проблеми критичні для контрнаступу України, розповідає, чого саме бракує Києву, що ще могли б зробити західні партнери, а також про те, що наступна фаза війни може стати зовсім не такою привабливою, як багатьом хотілося б. Деталі , а тут кілька цитат: Про "холодний душ" від Залужного: Для мене це було здебільшого підтвердженням очікувань. Можливо, деякі люди відірвались від землі зі своїми очікуваннями за останні шість місяців. Дехто не зрозумів труднощів, з якими зіткнулася Україна, особливо на південному фронті, на Токмацькому напрямку. (…) Найважливіше, що генерал Залужний формує очікування тривалої позиційної війни, або війни на виснаження, яка триватиме протягом наступного року і не вирішиться раптовим проривом у наступні кілька місяців. Про F-16: У своїх чотирьох тисячах слів генерал Залужний говорив про перевагу в повітрі, про важливість повітряного простору, і жодного разу не згадав про F-16. Я думаю, що це відображає думку про те, що роль F-16 буде досить обмеженою. Це піднімає важливіше питання про те, як Україна воює. Відповідь генерала Залужного на нього полягає в тому, щоб зосередитися на нових можливостях, на масованому застосуванні роїв БПЛА. Про дефіцит зброї в Україні: Україна все ще потребує величезної кількості снарядів, і США та Європа нарощують виробництво, але, думаю, ми не зможемо перевершити Росію до 2025 року. Це означає, що наступний рік буде надзвичайно важким. Про масштабування програм підготовки бійців за кордоном: Я не бачу причин, чому не можна було б привезти більше українських військовослужбовців, щоб дати їм тривалішу та якіснішу підготовку. Нам не просто потрібні люди, які вміють стріляти з пістолета, нам потрібні люди, які здатні виконувати складніші завдання. І нам потрібні люди, які можуть командувати та забезпечувати персонал для операцій на рівні бригад, з чим в України є зараз певні проблеми.  Про те, якою буде війна у наступному році: Я думаю, що наступного року Україна, по суті, буде змушена оборонятися, що може бути не дуже приємно з політичної точки зору. Це може бути не дуже привабливо для західної аудиторії, яка хоче бачити українські досягнення й атаки. Вони хочуть бачити психологічно й візуально привабливі картинки. Але Україні, можливо, наступного року доведеться перейти до оборони, щоб підготуватися й навчитися виконувати завдання, які стоять перед нею.
    Mostrar más ...
    Воєнний оглядач “The Economist” Шашанк Джоши: Бахмутська кампанія коштувала Україні більше, ніж вона отримала
    В розмові з “Українською правдою” Шашанк ділиться враженнями від тексту Залужного, без прикрас описує, які проблеми критичні для контрнаступу України, розповідає, чого саме бракує Києву, що ще могли б зробити західні партнери, а також про те, що наступна фаза війни може стати зовсім не такою привабливою, як багатьом хотілося б.
    5 273
    44
    Що нам розповіла керівниця патронатної служби азовців Олена Толкачова? Олена Толкачова очолює патронатну службу полку "Азов" вже понад 9 років. Широкій громадськості Толкачова стала відома через інцидент під час зустрічі Young Business Club, коли організатори заходу попросили Олену та інших військових сховатися, щоб "не лякати учасників клубу". В пані Олена розповідає про те, чим закінчився цей інцидент, скільки грошей щомісячно витрачає патронатна служба полку "Азов" на відновлення військових та що не так зі ставленням держави до захисників. Кілька цитат: Про інцидент з Young Business Club: Керівник цього YBC спочатку хотів домовитися: "А давайте ми вам будемо допомагати, а ви зараз з нами запишете відео, в якому скажете, що ми примирилися і ніяких більше питань і образ один до одного не маємо". Вони досі роблять спроби зв'язатися зі мною через різних людей, які мають якийсь високий статус у нашому суспільстві, або чиновників – щоб запропонувати, по-моєму, донат у мільйон гривень. Для того, щоб ми примирилися – і все. І воно вже виглядає більше як тиск.  Про неопізнаних бійців з "Азовсталі": Досі є такі випадки, де немає співпадіння ДНК, або коли немає в кого з родини взяти ДНК, і ми шукаємо. Є ще досі неопізнані, їх небагато, з теракту в Оленівці. Про державу і реабілітацію військових: У нас в державних органах взагалі немає розуміння, що військовому потрібні належна підтримка, належне лікування й реабілітація. Таке враження, що вони думають, що воно якось саме розсосеться. Якби ми цим не займалися, це б дуже сильно вплинуло на боєздатність країни. Тому що у нас 80% хлопців, яких ми лікуємо, повертаються назад у стрій. Але чомусь НСЗ вважає, що пакети окремо для військових не повинні існувати у воюючій країні. Бо це позиція МОЗ. Про співпрацю з Генштабом: Зараз наша команда співпрацює з Генштабом, щоб впровадити такі патронатні служби, як наша, в усіх бригадах. Про необхідність створення меморіального кладовища: Родини обурені. В них вдома зберігаються урни з прахом їхніх загиблих родичів. У нас в патронатній службі зберігається багато урн, які нам повіддавали батьки або навіть побоялися забирати, тому що це дуже важко морально тримати в себе прах своєї дитини або батька. Є ще так само ряд родин, родичі яких були визнані загиблими без тіла. Захоронення тіла, якого не існує, можна робити тільки на меморіальному кладовищі.  Про фінансову скруту служби: У зв'язку з тим, що впали донати, ми вже лікуємо наших хлопців у борг. Звичайно, нас ніхто не виганяє, але елементарні речі, як комунальні послуги, заробітна плата лікарям, харчування – їх потрібно постійно оплачувати. Про військових, які повертаються у тил: Я починаю цього боятися. Я просто не можу представити собі, коли буде демобілізація, навіть якщо вона буде хвилями, все одно це буде великий влив військових демобілізованих. І вони будуть шукати не просто підтримку. Вони будуть шукати вдячності. Це перше, що вони захочуть відчути, коли повернуться з війни. Вдячність.
    Mostrar más ...
    Керівниця патронатної служби азовців Олена Толкачова: Моя дитина шукала серед загиблих хлопців у пакетах своїх друзів
    В інтерв’ю “Українській правді” Олена Толкачова розповідає про те, чим закінчився інцидент, скільки грошей щомісячно витрачає патронатна служба полку “Азов” на відновлення військових та що не так зі ставленням держави до захисників.
    6 066
    15
    Як і коли Рада хоче заборонити Московський патріархат? З'ясували, чи зможуть прихильники Московського патріархату зірвати ухвалення закону, який забороняє діяльність в Україні пов'язаних із Росією релігійних організацій, а якщо ні, то наскільки радикальним він буде. Деталі , тут ключові тези: 1. У першому читанні депутати підтримали урядовий законопроєкт, який вважають найбільш поміркованим з усіх зареєстрованих. Цим проєктом загалом передбачена процедура припинення діяльності церков, які мають керівні центри в країні-агресорі. 2. Спершу спецкомісія встановлює факт зв'язку і робить відповідний висновок. На його основі відповідній релігійній організації виносять припис із вимогою усунути незаконні зв'язки. Якщо цей припис не виконується за встановлений час, тоді держава подає позов у суд із вимогою припинити діяльність відповідної церкви. 3. Головна задача закону – не допустити ситуації, коли державу зможуть звинуватити в релігійних гоніннях. Запропонована процедура може розтягнути припинення діяльності тієї ж УПЦ на роки. Але тільки так можна буде убезпечитись від позовів у ЄСПЛ і пояснити міжнародній спільноті, що в Україні ніхто не "забороняє християн". 4. У "Європейської солідарності" є власний законопроєкт, в якому передбачається пряма заборона РПЦ і майже середньовічна норма про таку собі форму "державного православ'я". Згідно з нею, томос про автокефалію має стати частиною законодавчого поля, і тільки ПЦУ матиме право називатись православною церквою. Зрозуміло, що тепер депутати з "ЄС" голосуватимуть тільки якщо їхнє бачення буде враховане до другого читання. 5. Групи мажоритарників "За майбутнє" і "Довіра" в першому читанні зібрали разом 20 голосів. З кожним із них, без сумніву, працюватимуть високі духовні чини і прихильники УПЦ в округах. 6. У "Слузі народу" різко проти заборони УПЦ працюють дві групи. Першу зібрав "проксі" Вадима Новинського депутат Артем Культенко, який також є дияконом УПЦ. Друга – так звана "група Павлюка", якій колись сам Зеленський давав наганяй за роботу в інтересах Ахметова й Новинського. Невеликим прихильником закону називають і голову фракції СН Давида Арахамію. 7. Найбільш імовірним варіантом розвитку подій виглядає часткове "підсилення" урядового закону нормами з альтернативних концепцій. У комітеті припускають, що орієнтовно на кінець листопада – початок грудня зможуть напрацювати погоджений текст "церковного" законопроєкту до другого читання.
    Mostrar más ...
    Закон Божий. Як і коли Рада хоче заборонити Московський патріархат 
    УП спробувала з’ясувати, чи зможуть прихильники Московського патріархату зірвати ухвалення закону, а якщо ні, то наскільки радикальним він буде. 
    7 115
    35
    Відпустки для військових: які види доступні та скільки можуть тривати? Які види відпусток доступні для військових та яка їхня тривалість? Що робити, якщо командування відмовляє у відпустці? Чи можуть військові виїжджати за кордон під час відпустки? про це у тексті та коротко тут: 1. Основна відпустка для кадрових та мобілізованих військових – до 30 днів на рік. Вона надається частинами – не більше 15 днів за один раз. Відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин – не більше 10 днів на рік. 2. Існують також відпустки військовослужбовцям-жінкам у зв’язку з вагітністю. Ще один вид відпустки – для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. У разі потреби домашнього догляду – до 6-річного віку. Якщо обоє батьків є військовослужбовцями, така відпустка надається одному із них. 3. Існують також відпустки для лікування у зв’язку з хворобою або для лікування після поранення зі збереженням грошового забезпечення. Тривалість такої відпустки – від одного до чотирьох місяців (крім винятків). Лікування за кордоном не може перевищувати 12 місяців підряд. 4. Використаний на дорогу час не враховується у тривалість відпустки. Він рахується окремо й не може перевищувати дві доби в одну сторону. 5. Що робити, якщо командування відмовляє у відпустці? У такому разі важливо отримати письмову відмову. У ній має бути обґрунтування відповідного рішення. Якщо ж відмови немає, можна оскаржувати бездіяльність командування шляхом подачі скарг до Міноборони. 6. Як військовому під час відпустки виїхати за кордон? В українському законодавстві немає прямого дозволу виїжджати військовим за кордон під час відпустки. Таке рішення ухвалюється в індивідуальному порядку. Наприклад, якщо сім’я військового перебуває в іншій країні. Водночас юристи попереджають: це не є беззаперечною гарантією, що Держприкордонслужба дозволить військовослужбовцю виїхати за кордон.
    Mostrar más ...
    Відпустки для військових: які види доступні та скільки можуть тривати
    Під час перебування на фронті військові виснажуються як фізично, так і морально. Однак протягом більш ніж року повномасштабної війни бійці могли взяти перепочинок сумарно лише на 20 днів.
    5 818
    34
    Хто стане новим генсеком НАТО? Все про "конкурс" в Альянсі та його ймовірного переможця: З’явився кандидат, який має усі шанси стати компромісним і який не є "токсичним" ані для України, ані для США. Про все це – у та "Європейської правди", а також коротко тут: 1. Фаворитом неофіційного "конкурсу" є чинний прем’єр Нідерландів Марк Рютте. Він очолює уряд цієї країни протягом останніх 13 років, але під час політичної кризи, що розгорілася у Нідерландах цього літа, був змушений піти у відставку. Але заодно – несподівано оголосив, що йде з нідерландської політики. 2. Тоді це здивувало оглядачів. Адже вимоги про відставку прем’єра під час тієї кризи не лунали; Рютте цілком міг виграти вибори знову; та й загалом, 56-річному успішному політику рано йти на пенсію. Вже згодом, у жовтні 2023-го Рютте оголосив, що "вважає дуже цікавою" посаду генсека НАТО та зважає на можливість її обійняти. 3. Досі не виходило знайти того, хто відповідав би відразу кільком критеріям. По-перше, між членами Альянсу є згода, що цю посаду має обійняти лише колишній президент або прем’єр. Генсек НАТО повинен мати високий статус для переговорів з ними "на рівних" і до того ж бути особисто знайомим з чинними керівниками держав-союзниць. 4. По-друге, на чолі НАТО потрібен політик, який при цьому не вестиме самостійну гру. І великим країнам-членам, передусім США, потрібна передбачуваність і керованість секретаріату Альянсу. 5. По-третє, дуже високу вагу у рішенні матиме ставлення політика до РФ. Наприклад, політики з репутацією "русофобів" не отримають згоду західноєвропейських або північноамериканських столиць. А ті, хто має схильність до діалогу з Путіним, стикнуться з вето з боку держав Центральної та Східної Європи. 6. Але є також четвертий критерій, якому Рютте явно не відповідає. У НАТО воліли би призначити новим генсеком жінку. У чинної президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн наступної осені закінчується мандат. Існує ймовірність, що за результатами європейських виборів у неї не залишиться шансу на переобрання. Але поки цього не сталося – нідерландський політик лишається фаворитом. 7. Для України обидва варіанти будуть успіхом. Звісно, зараз ніхто не може гарантувати перемогу Рютте або фон дер Ляєн. І через те, що за місяці, що лишилися, на полі може з’явитися інший кандидат. І (ще важливіше) через те, що досі невідома позиція США, тобто президента Байдена.
    Mostrar más ...
    🔴У НАТО буде новий генсек. Головний фаворит наразі - Марк Рютте. Все про «конкурс» та кандидатів
    Йенс Столтенберг може видаватися «вічним» генсеком НАТО – він працює на цій посаді вже понад 9 років! Але цей рік на посаді для нього останній. Cаміт НАТО-2024 у Вашингтоні є останнім дедлайном, коли Альянс має сказати: «новий генеральний секретар НАТО це…» Що покаже Вашингтон і саміт НАТО? Поки що у конкурсі є один фаворит. Це Марк Рютте. Що це означає для відносин Україна-НАТО? Чи наблизить це вступ України в НАТО? Чи є інші кандидати? Пояснюємо у відеоблозі. Підтримайте роботу ЄвроПравди на Patreon https://www.patreon.com/EuropeanPravda або через функцію "Спонсорство" на YouTube!
    8 608
    16
    Скільки ракет і "шахедів" Росія накопичила для повітряних атак по українських містах в осінньо-зимовий період? , скільки ракет та "шахедів" могла назбирати Росія під зиму та які в України є засоби для того, щоб результативно їх збивати. Ключові тези тексту: 1. За даними ГУР, станом на кінець серпня 2023 року, в арсеналі РФ залишалося 585 ракет із радіусом дії понад 500 км. Серед них, зокрема, приблизно 270 "Іскандерів", 140 "Калібрів", орієнтовно 100 одиниць Х-101, Х-555 і Х-55. Також в окупантів налічувалося приблизно 75 аеробалістичних ракет "Кинджал" та 150 ракет Х-22. 2. При цьому Москва щомісяця може виробляти орієнтовно 100-120 далекобійних ракет різного типу. Якщо брати це до уваги, можна припустити, що наразі в Росії налічується приблизно 700 далекобійних ракет. 3. Однак, росіяни все частіше застосовують комбінований підхід, коли разом із ударними БПЛА використовуються протикорабельні та авіаційні ракети середньої дії (Х-59, Х-35 та "Онікс"). Відкритих даних по них не так багато та їх реальні запаси в Росії невизначені. 4. Ще однією небезпекою залишаються обстріли прикордонних та прилеглих до зони бойових дій територій з протиповітряних С-300 і С-400. Станом на початок 2023-го налічувалося на зберіганні близько 7 тисяч ракет. 5. За даними ГУР, на початок весни в Росії залишалося лише 200 "Шахедів". Однак, згодом стало відомо, що Росія налагодила зборку "Шахедів" у Татарстані та планує до літа 2025 року випустити 6 тисяч БПЛА, 1300 з яких – вже до кінця цього року. Вересень і жовтень показують, що або планові показники таки виконуються, або РФ отримала ще одну партію безпілотників з Ірану. 6. На відміну від минулого року, до зими цієї Україна підходить зі значно покращеною системою ППО. В Україні розгорнуті два комплекси американських Patriot та один французький SAMP/T. Чудово себе проявили німецькі IRIS-T, американсько-норвезькі NASAMS та ЗРК Hawk. 7. Крім того, Україна разом із США розробили програму FrankenSAM, яка поєднує сучасні ракети "земля – повітря" західного калібру з переобладнаними пусковими установками радянських часів або радарами, які вже є на озброєнні українських військ. На допомогу цим "гібридним системам" прийдуть і мобільні вогневі групи.
    Mostrar más ...
    Зимова небезпека. Скільки ракет і “шахедів” Росія накопичила для повітряних атак по українських містах в осінньо-зимовий період
    “Українська правда” розбиралася, скільки ракет та “шахедів” могла назбирати Росія під зиму та які в України є засоби, щоб результативно їх збивати.
    5 075
    39
    Чому наявної мобілізації замало і як поліпшити рекрутинг до війська? Написали про мобілізацію та рекрутинг, про те, що робити з "дискурсивною несумісністю" (і що це таке), чому заклики "померти за батьківщину" і меседжі, які малюють майбутнє як загрозу – шкідливі для мобілізації, а також про успішні приклади рекрутингу підрозділів ЗСУ. Ви його обов'язково прочитайте, а ось кілька ключових тез: 1. Наразі деякі батальйони укомплектовані на 70%. При тому, що за статутом ЗСУ підрозділ, що має втрати понад 30%, вважається небоєздатним. На виховання нового штурмовика треба приблизно три місяці. На відновлення людини з легким пораненням – 1-3 тижні, з середнім – від 2 до 5 місяців. 2. У Генштабі не готові назвати УП навіть орієнтовні дані щодо кількості людей, які щомісяця долучаються до ЗСУ і скільки їх взагалі потрібно для фронту. Серед причин, окрім безпекових, імовірно, і те, що ТЦК не мають чіткого уявлення про стан мобілізаційного ресурсу в країні. 3. Чому поповнення мало? Як ділиться спостереженнями Дмитро Кухарчук з 3-ої штурмової, мобілізація в Україні часом обходить жителів великих міст і тих, хто зміг від неї відкупитися. Ще одна причина – "переможна" інформаційна політика держави: "Коли людині кажуть, що за три місяці ми переможемо, вона не думає про мобілізацію, вона будує собі плани на майбутнє". 4. Військові виступають категорично проти будь-яких рекрутингових меседжів, які представляють службу як загрозу або покарання. Після слів "пересидіти не вийде" велика кількість українців хапається за валізи і шукає шляхи, як спакуватися і кудись виїхати. 5. Служба в війську має бути привабливою. Потрібні меседжі, які дозволяють відкрити власну внутрішню силу, роблять міцнішим, сильнішим. Ті військові підрозділи, які демонструють саме таке ставлення до рекрутингу, формують власну культуру, історію, міфологію, воїнський етос, вони помітніші, впізнаваніші, привабливіші. 6. Протягом останніх місяців Володимир Зеленський у своїй публічній комунікації звертався до теми мобілізації двічі. Показово, що в обох випадках президент закцентував, що мобілізація – зона відповідальності військових, які ініціюють ці кроки. 7. У результаті маємо замкнене коло. Влада, аби уникнути турбулентності в суспільстві, намагається йти шляхом "лагідної мобілізації", обираючи риторику "на фронті складно, але все під контролем". А цивільна частина населення не розуміє, навіщо потрібна повномасштабна мобілізація і про які екзистенційні виклики і загрози йдеться.
    Mostrar más ...
    “В останній штурм замість 12 людей пішло 4”. Чому наявної мобілізації замало і як поліпшити рекрутинг до війська
    Цей текст “Української правди” про те, що робити з “дискурсивною несумісністю”, чому заклики “померти за батьківщину” і меседжі, які малюють майбутнє як загрозу – шкідливі для мобілізації, а також про успішні приклади рекрутингу підрозділів ЗСУ.
    5 286
    86
    Що нам розповів оборонець Маріуполя Артем Дибленко? У цьому інтерв'ю Артем Дибленко розповідає, як заїхав у Маріуполь на третій день повномасштабного вторгнення, долучив до оборони заводу "Азовмаш" 60 прикордонників, шукав можливості перетнутися з Волиною та пішов із ним проривом на сусідній завод – "Азовсталь". та за посиланнями, а тут головне: Про перші дні у Маріуполі: Зброю нам дали вже в Маріуполі. 26 лютого в Маріуполі ще все було більш-менш нормально, росіяни були тільки зі східної частини міста, де оборону тримала морська піхота. Перші три дні в нас навіть світло було. Про вихід частини 36-ої бригади: Коли мені кажуть, що Баранюк втік, я кажу всім, що це неправда. Не буду оцінювати його здатність керувати бригадою – це інше питання. Будувалася колона, він був у голові, дали команду "старт", і він поїхав. Я в той момент був за 200-300 метрів від цієї дороги в ангарі, ми ще не встигли навіть виїхати. Це все трапилося на моїх очах. Тому коли рішення на вихід ухвалили вдруге, мене ця думка не дуже тішила. Про захід на "Азовсталь": Усі ми – я зараз про морську піхоту говорю – розуміли, що зворотного шляху немає. Ми домовилися стояти до кінця, понаписували листи до рідних. Вони готувалися не повернутися і багато з них не повернулося. Про життя у тилу: Цивільні люди, які знаходяться в тилу, мають продовжувати жити. Ті, хто виконують бойові завдання на сході – герої, найкращі, молодці, але їхні сім'ї повинні продовжувати жити. Не треба вдягати чорний платок, наш вік дуже недовгий, щоб обмежувати себе в радощах. Про те, як здійснювалося керівництво на "Азовсталі": Сама "Азовсталь" була об'єктом Редіса, ми прийшли до нього додому, він встановлював правила, і ми їх виконували. Волина часто спілкувався з Редісом на штабі, отримував там завдання, дізнавався про тактичну обстановку. Про участь Червоного Хреста: В автобусі. Вони зайшли, роздали нам анкети, ми їх заповнили і все, після цього я Червоний Хрест не бачив. Про полон: Ми з Аміго, ще перебуваючи на "Азовсталі", придумали гарну легенду, що ми ніде не воювали, що ми з роти забезпечення. Ми змінили позивні й до останнього на тортурах стояли на своєму – наші допити збігалися, тому вони не змогли "навішати" на нас смерті цивільних. Їм же треба на когось це повісити. Я так розумію, що вони також готуються до "Гааги".
    Mostrar más ...
    Заїзд у Маріуполь, друг Волина, підготовка росіян до Гааги та робота «ангелом» | УП. Інтерв'ю
    «Українська правда» продовжує відтворювати події битви за Маріуполь, розповідаючи про участь у ній морської піхоти. У цьому інтерв‘ю Артем Дибленко розповідає, як заїхав у Маріуполь на третій день повномасштабного вторгнення, долучив до оборони заводу «Азовмаш» 60 прикордонників, шукав можливості перетнутися з Волиною та пішов з ним проривом на сусідній завод – «Азовсталь». А також розповідає, як росіяни готуються себе захищати в Міжнародному суді ООН у Гаазі, й свою нинішню роботу у спецпідрозділі Військово-морських сил «Ангели». __________________________________________________________ Вступайте в Клуб Української правди: https://club.pravda.com.ua/?utm_source=youtube&utm_medium=social&utm_campaign=kyrylenko Сайт: https://www.pravda.com.ua TikTok: https://www.tiktok.com/@pravda_com_ua Facebook: https://www.facebook.com/ukrpravda/ Twitter: https://twitter.com/ukrpravda_news Telegram-канал "УП.Стрічка": https://t.me/ukrpravda_news Telegram-канал "УП.Кляті питання": https://t.me/ukr_pravda Telegram-канал "УП. Off the record": https://t.me/off_the_record 00:00 – Вступ 01:53 – Початок військового шляху 05:20 – Як потрапив до підрозділу в Маріуполі? 08:03 – Початок оборони Маріуполя 14:41 – Спроба Баранюка вийти з Маріуполя 17:13 – Зустріч з Волиною 20:29 – Прорив на Азовсталь 21:51 – Як Волина почав керувати бригадою? 22:25 – 501-й батальйон на Ілліча 24:34 – Захід на Азовсталь 26:27 – В тилу має продовжуватись життя 30:15 – Азовсталь – об'єкт Редіса 32:25 – У що вірили на Азовсталі? 33:37 – Наказ президента про вихід з Азовсталі 34:19 – Практично всі були поранені 35:33 – День виходу з Азовсталі 36:36 – Робота Чернового хреста 37:13 – Воронеж і Таганрог 40:01 – Чого хотіли росіяни коли били? 43:49 – Сусіди по камері 44:33 – 2 дні великого обміну 52:10 – "Миколаїв вже захопили" 54:06 – Робота "ангелом" 57:15 – Операція з порятунку двох десантників 01:01:13 – Скільки ще потрібно дістати людей?
    4 969
    14
    Вибори в США, Орбан, Фіцо. Як Зеленський намагається зберегти підтримку партнерів? Прагматичний світ входить у сезон виборів, тож Україна мусить стати для своїх друзів "донором перемог": чи то йдеться про битви на фронтах, а чи про реформи. Інакше зберегти підтримку, а з нею і шанси на осяжну перемогу, буде дуже і дуже важко. Про це а ось кілька тез: 1. Десь взимку президент сказав у вузькому колі, що далі буде важче, тому в подальшому треба шукати нові аргументи для партнерів.  2. Блінкен на зустрічі в Байдена говорив українській делегації: "Коли у вас є успіхи на полі бою і результати в проведенні реформ, ви значно полегшуєте нам роботу", – додають джерела в команді Зеленського. В цьому реченні важливі обидві складові: і поле бою, і реформи. 3. За даними УП, на Банковій серйозно задумались над тим, щоб у питанні військової допомоги спробувати більше залучати ЄС і менше залежати від американської внутрішньої боротьби. Для того, щоб не опинитись у ситуації, коли хтось інший визначатиме для України, що вважати перемогою. 4. За словами джерел УП, багато країн серед партнерів кажуть: "Та ви вже перемогли! Ви не дали Путіну знищити Україну і захопити Київ – це і є ваша перемога. Тож, може, уже пора шукати якийсь майданчик для переговорів?". У Зеленського вважають, що Україна не має іншого шляху донести таким "миротворцям", що її боротьба не закінчилась, як давати партнерам щоденну невелику дозу перемоги. 5. Головне в більшості цих новин, що з такими великими справами Україна справляється за допомогою власних розробок. Очевидно, що власне виробництво повністю не перекриє потреби ЗСУ. Але українські успіхи дозволяють просити в партнерів більш нову високотехнологічну зброю. Коли у нас з'являться свої далекобійні ракети, то розмовляти з партнерами про ті ж ATACMS cтане в рази легше. Мовляв, та що вже ви боїтеся передавати, якщо у нас свої розробки є. 6. Однак, оскільки наші союзники – це клуб демократій, то самим розвитком армії на шляху до зближення з ними не обмежитись. Вхід до цього клубу лежить через реформи, боротьбу з корупцією, демократизацію тощо.
    Mostrar más ...
    Вибори в США, Орбан, Фіцо. Як Зеленський намагається зберегти підтримку партнерів
    Україна входить у нову фазу війни й одночасно з цим у новий етап стосунків зі своїми партнерами. Щоб побачити це, досить увімкнути котрийсь новинний канал Америки. 
    5 283
    27
    Що нам розповів Сергій Рахманін? Чи справді потрібно знижувати вік українських призовників? Як забезпечити ротації військових, якщо для цього немає зайвого ресурсу? Коли у ТЦК припинять знущання над мобілізованими, а у Міноборони подолають корупційні схеми в держзакупівлях? Про це УП поговорила з Сергієм Рахманіним. Повну версію дивіться на , скорочену , а тут кілька цитат: Про те, чи варто очікувати посилення мобілізації: Коли планувалася велика наступальна операція (яка і зараз триває), то, починаючи з листопада і приблизно по квітень–травень мобілізаційні плани суттєво збільшувалися. Зараз, наскільки я розумію, додаткова потреба в ресурсах знадобиться і через втрати особового складу і, можливо, через необхідність формувати нові з'єднання, нові бригади. Про те, чому Зеленський не підписує закон про зниження призовного віку: Я не знаю достеменно. Але певна логіка (я просто роблю припущення) може бути. По-перше, це – достатньо чутлива річ і, можливо, президент зважає на суспільні настрої. Другий момент – прагматичний. Є дуже грубий розрахунок: щоб одна людина воювала, 10 людей мають працювати в тилу. І третій момент: у нас демографічна ситуація була сумною і до повномасштабного вторгнення, і зараз вона, м'яко кажучи, не поліпшується. Про скасування відстрочки для здобувачів другої вищої освіти: Якщо в подальшому ця заборона буде узаконена, я не думаю, що це суттєво вплине на мобілізаційний ресурс. По-друге, Конституція забороняє зворотну дію закону. Тобто заборонити людям, які вже зробили цей крок, здобувати другу вищу освіту – я не уявляю, як це можна буде зробити. Про екстрадицію ухилянтів: Я не дуже добре уявляю, як це має відбуватися. Якщо людина поїхала за кордон на законних підставах (не отримувала повістки, до якихось офіційних заборон), то на підставі чого ми можемо вимагати її екстрадиції? Якщо людина виїхала за кордон незаконно, то це треба довести, що дуже довгий і складний процес. Має бути судове рішення і тільки на підставі нього держава має вимагати екстрадиції. Про проблеми з ротаціями: У нас фізично немає можливості для того, щоб ротувати бригади повноцінно, як це відбувалося в умовах АТО, ООС. Для цього треба мати набагато більші Збройні сили. У нас бригади дуже рідко виводяться кудись далеко. Зазвичай вони відводяться на два-три тижні у другу чи в третю лінію, де вони просто видихають, поповнюють мінімально, наскільки це можливо, особовий склад, озброєння, і знову виводяться на лінію бойового зіткнення. Про ТЦК і порушення прав людини: По-перше, кадрові зміни це – тривалий процес і сказати, що ТЦК повністю оновилися, напевно, було б перебільшенням. По-друге, це насправді питання не тільки і не стільки до ТЦК, скільки до правоохоронних органів.
    Mostrar más ...
    Сергій Рахманін: Зараз ТЦК не можуть чітко порахувати людей, які підлягають мобілізації
    Чи справді потрібно знижувати вік українських призовників? Як забезпечити ротації військових, якщо для цього немає зайвого ресурсу? Коли у ТЦК припинять знущання над мобілізованими, а в Міноборони подолають корупційні схеми в держзакупівлях? 
    6 486
    31
    Волонтери проти уряду. Як з 1 грудня треба ввозити гуманітарну допомогу? Влада змінює правила роботи благодійних фондів, які завозять в Україну гуманітарну допомогу. Прозорості стане більше, але впаде швидкість доставки. Розповідаємо про це у і коротко тут: 1. Перш за все варто визначити, як закон визначає гуманітарну допомогу. Це не лише допомога військовим, тобто рації, дрони, автівки, такмед тощо, але й продукти харчування, одяг та медичне обладнання для цивільних. 2. З 1 грудня усім фондам, які є отримувачами гуманітарної допомоги, потрібно авторизуватися в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги. Для цього вказується ЄДРПОУ організації, за яким з реєстру далі підтягується інформація про її місце реєстрації та керівництво. 3. Далі, аби ввезти вантаж, його потрібно задекларувати. Без електронної реєстрації буде неможливо створити декларацію для ввезення вантажу. Зміст декларації не зміниться, але вони подаватимуться в електронному форматі, і матиме унікальний номер. З моменту реєстрації вантажу до моменту перетину ним кордону дається 30 днів. 4. На кордоні митники повинні звірити фактичний вантаж з вказаним у декларації. Коли вантаж вже перебуває на території України, БФ зобов’язані прозвітувати про її використання до 15 числа наступного місяця з моменту ввезення, але не більше ніж через 90 днів. 5. Цей звіт формується в електронній системі автоматично. Натомість потрібно вказати, яка кількість була передана набувачам, яка – залишилася на складах, а скільки – зіпсувалась чи була неналежної якості, а відтак не прийнята фондом. У разі порушення цієї вимоги, фонд втрачає свій статус отримувача допомоги на 6 місяців. 6. Невдоволення благодійних фондів можна описати наступним чином: нові регулювання уповільнять процес ввезення та роздачі гуманітарної допомоги. Крім того, найбільше вони вдарять по невеликих організаціях, у яких часто немає штатних бухгалтерів.
    Mostrar más ...
    Волонтери проти уряду. Як з 1 грудня треба ввозити гуманітарну допомогу?
    Влада змінює правила роботи благодійних фондів, які завозять в Україну гуманітарну допомогу. Прозорості стане більше, але впаде швидкість доставки.
    5 667
    46
    Що нам розповів комбат добровольчого батальйону "Свобода" Петро Кузик? УП зустріла Кузика у Києві, куди він приїхав на злагодження підрозділу. В цьому інтерв'ю комбат розповідає про оборону Бахмута, українську зброю, добровольців "Свободи" та найважчі бої з початку повномасштабної війни. Дивитись можна , читати , а кілька цитат ось: Про те, як сприймається життя у тилу: Двояке відчуття. З одного боку, мирне життя Києва, в тому числі, інших мирних міст – це якісна робота сил спротиву. І це означає, що ми добре працюємо, якщо це дає змогу забезпечити мирне життя з усіма його наслідками. Але є місцями перебори, ці гуляння, коли люди настільки забули уже, що відбувається страшна війна і коли здається, що їм байдуже. І так – це трохи болить. Про дефіцит боєкомплекту: Два варіанти: або у нас кепські справи з боєкомплектом, або він економиться саме для якихось ривків на якомусь напрямку. Дай Бог, щоб це був Бахмутський напрямок. Про довіру до військового керівництва: В принципі, є в солдат довіра до вищих штабів. Безглуздих наказів мінімальна кількість. Я розраховую на те, що все іде своїм планом. Про те, як Україні вдалося так довго протриматися у Бахмуті: Виключно за рахунок українського характеру, виключно. Ненавиджу це словосполучення, але я його неодноразово чув: "Держитесь любой ценой". Яка люба ціна для піхотинця? Це ціна його життя – ні більше, ні менше. Можливо, оцю історію з "фортецею Бахмут" десь трошки ми переграли. Можливо. Але все одно великий сенс був у тому, щоб перемелювати їх. Ми реально уклали їх там дуже багато. Про втрати у Бахмуті: Співвідношення знищених окупантів і, на жаль, загиблих українських оборонців, воно там 1 до 20 доходило, 1 до 50 доходило на деяких ділянках. На гарячих ділянках там 1 до 10 це як мінімум в ті дні. Про батальйон "Парламент": Мені не зрозуміла байдужість у квадраті чи в кубі людей, які при владі. Вони в ТікТок виставляють один одного, селфляться, б'ються між собою, гігікають. Я розумію, що це вже банальність, але взяти і зробити батальйон "Парламент" і на два тижні – під Бахмут, в поля. Повірте, всі, хто виживуть, будуть ідеальні управлінці для держави.
    Mostrar más ...
    Взяти батальйон “Парламент” і на два тижні під Бахмут, – КУЗИК | УП. Інтерв'ю
    З початку повномасштабної війни добровольчий батальйон "Свобода" пройшов, здається, всі можливі найгарячіші точки: Київщину, Рубіжне, Сєвєродонецьк, Горлівку. З січня 2023 рок свободівці воювали спочатку у Бахмуті, а останні кілька місяців тримають позиції поблизу знищеного росіянами міста. “На війні немає вибору між добром і злом. Це зазвичай вибір між лайном і ще більшим лайном”, – говорить комбат “Свободи” Петро Кузик, ніби підсумовуючи 16 місяців у війську. “Українська правда” зустріла Кузика у Києві, куди він приїхав на злагодження підрозділу. В цьому інтерв'ю комбат розповідає про оборону Бахмута, українську зброю, добровольців “Свободи” та найважчі бої з початку повномасштабної війни. __________________________________________________________ Вступайте в Клуб Української правди: https://club.pravda.com.ua/?utm_source=youtube&utm_medium=social&utm_campaign=sevgil Сайт: https://www.pravda.com.ua TikTok: https://www.tiktok.com/@pravda_com_ua Facebook: https://www.facebook.com/ukrpravda/ Twitter: https://twitter.com/ukrpravda_news Telegram-канал "УП.Стрічка": https://t.me/ukrpravda_news Telegram-канал "УП.Кляті питання": https://t.me/ukr_pravda Telegram-канал "УП. Off the record": https://t.me/off_the_record 00:00 – Вступ 01:14 – Сприйняття мирного життя 04:46 – "Повномасштабне АТО" 07:07 – Формування нації 08:40 – Чому Бахмутська кампанія триває так довго? 14:37 – Оперативне оточення Бахмута 17:52 – Рівень підготовки регулярних частин Росії 25:07 – За рахунок чого так довго тримались у Бахмуті? 35:33 – З яких регіонів військові "Свободи" 37:35 – Чому Нацгвардія забезбечена гірше інших? 42:15 – Зброя українського виробництва 48:04 – Найважчий напрямок 51:47 – Що потрібно, щоб виграти війну? 01:00:20 – Батальйон "Парламент"
    5 510
    14
    Що з російською економікою? Санкції працюють, але агресор до них пристосувався. У якому стані російська економіка після 20 місяців великої війни? Спойлер: не в такому поганому, як нам з вами б хотілося. , а ось кілька тез: 1. Західні санкції мали негативний короткостроковий вплив на російську економіку. За даними Світового банку, вона у 2022 році впала на 2,1%. Однак наразі росіянам вдається пристосовуватися до існування в умовах міжнародних обмежень. 2. Очікується, що у 2023 році ВВП РФ зросте на 0,8-2,2%. Одним з найбільших стимулів наразі є військове замовлення. Кошти, які Кремль спрямовує на оснащення окупаційної армії, виробництво ракет, боєприпасів та важкої техніки, дозволили наростити обсяги виробництва й в суміжних секторах промисловості. 3. Відтак, Заходу необхідно працювати над запровадженням нових жорсткіших обмежень проти Росії. Особливу увагу слід присвятити енергетичній сфері. Зокрема, знижувати цінову стелю на російську нафту. 4. Додатковий санкційний крок, який пропонують аналітики – запровадити обмеження на купівлю Росією танкерів, аби обмежити її можливість у поповненні свого "тіньового флоту". Захід також може вдарити по іншій складовій енергетичного експорту РФ – скрапленому газу. Росія досі експортує до ЄС цього палива на $8 млрд. 5. Серед пропозицій, які вже обговорюються в межах наступного санкційного пакета – заборона на експорт російських діамантів ($4 млрд на рік). 6. Серед фінансових санкцій найбільш болючими для Росії можуть бути подальша ізоляція її банківської системи від глобального фінансового ринку завдяки відключенню більшої кількості банків від SWIFT. Крім цього, Україна продовжує наполягати на тому, аби внести РФ до "чорного списку" Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).
    Mostrar más ...
    Що з російською економікою?
    Санкції працюють, але агресор до них пристосувався. У якому стані російська економіка після 20 місяців великої війни?
    5 447
    29
    Що нам розповів банкір і командир роти ударних БПЛА Андрій Оністрат? Бізнесмен, банкір, а нині командир роти ударних безпілотників 68-ої окремої єгерської бригади Андрій Оністрат – один із тих небагатьох військових, які можуть собі дозволити відкрито говорити про армію та її проблеми. І при цьому зберігати посаду, набирати людей у свій підрозділ, виконувати бойові задачі й залишатися величезним оптимістом та "адреналінщиком". За мірками української армії – велика рідкість. В інтерв'ю УП Оністрат розповідає, якою бачить сьогоднішню армію, скільки і яких дронів "Шершням Довбуша" необхідно на місяць, і чи може Україна, на його думку, не витягнути цю війну. Відео , текст і кілька цитат: Про репутацію української армії: Сьогодні це інституція, яка живе своїм життям. До армії трішечки змінилося ставлення, повторюся – трішечки, бо я не вважаю, що армія є святою коровою, водночас я не вважаю, що до армії є тотальна повага з боку суспільства. Є маса тем, які в армії треба не те щоб критикувати – міняти. А про це не дуже зручно говорити. Про забюрократизованість у війську: Щоб списати дрони, які я спожив за пів року, у мене служба списання попросила 50 пакунків паперу! Рапорт, службове розслідування, підпис, свідки, копія, три екземпляри – один у ДБР, другий у ГШ, третій в архів. А для мене дрони – це патрони. Ви уявляєте, якби ми так списували кожен патрон 5,45? Про переоцінену роль FPV-дронів: Дуже переоцінена. З погляду всіх процесів… От коли ви бачите відос – летить дрончик, раз, якийсь танчик зірвався, а з другого дрона це все підзняли! Це виглядає класно, але щоб досягнути цієї картинки, треба залучити неймовірно велику кількість освічених людей. Це мають робити не Вася, Петя, Коля – штукатури з Яворівського району Львівської області. Це мають робити дронщики, розвідники – усі топчики.  Про те, коли в Україні можуть з'явитися аналоги "Шахедів": Я думаю, що вони вже на підході. Не маю 100% інформації, але маю опосередковану про те, що ці історії вже на дуже високому рівні розробки.  Про ситуацію з фінансуванням: Щоб у мене не було на це спокуси, я 50% зарплати, як приходить – на рахунок дружини, 50% – на рахунок тата. І прямо зараз у мене кредитна лінія – мінус 50 тисяч, я серйозно. На що витрачаються гроші? Є маса речей. Зимова гума – пішли дощі, й тобі треба поміняти її миттєво на всьому, що їздить, ремонт машин. Є ротні машини, але вони в нас не обліковані, а чому? Бо є правило: на обліку мають бути машини з 2010-го року, а в мене є машини 2007-го. Приношу рапорт, а мені кажуть: "Go away". Це означає, що я маю сам її ремонтувати. Про те, як проводять співбесіди для підрозділу: Коли я зустрічаюся з людьми, я, по-перше, хочу зрозуміти, наскільки вони готові йти на війну надовго. Щоб ні в кого не було ілюзій – війна надовго. Мені треба знати, як людина поведе себе в ситуації, коли я завтра не відпущу її у відпустку. І післязавтра не відпущу, а, може, відпущу тільки через три місяці. Друга історія, у принципі, дуже важлива – наскільки людина готова вбивати.
    Mostrar más ...
    Перебільшення ролі FPV / Телефонне право / Перший штрафбат / Потреба в дронах | УП. Інтерв'ю
    Бізнесмен, банкір, а нині командир роти ударних безпілотників 68-ї окремої єгерської бригади Андрій Оністрат доєднався до Сил оборони за пару місяців після початку повномасштабного вторгнення. Спочатку служив у ЦСО “Альфа”, потім – у Сухопутних військах. З 68-ою бригадою пройшов оборону поблизу Вугледара, наступ під Великою Новосілкою, й нині перебуває в обороні на лінії Куп’янськ-Лиман. В обороні біля Вугледара на початку червня Оністрат втратив сина – 21-річного Остапа. В інтерв’ю УП військовий розповідає, якою бачить сьогоднішню армію, скільки і яких дронів “Шершням Довбуша” треба на місяць, і чи може Україна, на його думку, не витягнути цю війну. Збір на міномети: https://send.monobank.ua/jar/7ii5QrhCdy __________________________________________________________ Вступайте в Клуб Української правди: https://club.pravda.com.ua/?utm_source=youtube&utm_medium=social&utm_campaign=kyrylenko Сайт: https://www.pravda.com.ua TikTok: https://www.tiktok.com/@pravda_com_ua Facebook: https://www.facebook.com/ukrpravda/ Twitter: https://twitter.com/ukrpravda_news Telegram-канал "УП.Стрічка": https://t.me/ukrpravda_news Telegram-канал "УП.Кляті питання": https://t.me/ukr_pravda Telegram-канал "УП. Off the record": https://t.me/off_the_record 00:00 – Анонс 01:11 – Ми чекали вас у формі 03:07 – Собака Оністрата 05:52 – Армія – не свята корова 12:36 – Що треба фіксити в армії? 13:39 – Чим відрізняється сучасна армія? 15:47 – Менеджерський досвід допомагає в армії? 19:46 – Телефонне право в армії 24:52 – Брак дронів з боку держави 28:37 – Роль FPV-дронів дуже переоцінена 33:07 – Українські виробники дронів 35:42 – Українські аналоги "Шахедів" 36:11 – Скільки своїх грошей Оністрат витрачає на роту? 40:40 – Відсів при прийнятті в підрозділ 44:56 – Чи є страхи у вас, як у командира? 46:01 – Як Оністрата відправили в штрафбат 49:10 – Що затягує у зоні бойових дій? 54:06 – Який напрямок найважчий? 55:40 – Росіяни можуть дійти до Куп'янська? 57:00 – Як вам світ без війни? 01:01:53 – Чи може Україна не витягнути?
    5 023
    26
    Що нам розповів Андрій Білецький? В цьому інтерв’ю командир Третьої штурмової розповідає про Бахмутську кампанію, яка триває вже понад 11 місяців, переваги росіян, західні навчання та можливість деокупації Маріуполя. Відеоверсія , текстова версія – , а ось кілька цитат: Про те, як звільнення Андріївки вплинуло на становище росіян: У них на півдні Бахмута повністю втрачені будь-які можливості для контрнаступу. Поки що. Тепер ми знаходимося в зручній оборонній позиції, ми контролюємо залізничну колію, ми там стоїмо і маємо можливості спокійно відбивати будь-які атаки. Про думку експертів щодо необхідності зосередження сил на Півдні: Уявити собі можливість зняти наші підрозділи з Бахмута теж було абсолютно неможливо. Одна 3-тя штурмова з травня звільнила більше 20 км² території. По заяві Міноборони з початку контрнаступу, якраз з травня, Україна звільнила 250 км². Тобто вклад цей чималий. І робили ми це тими силами, якими оборонялися. Відповідно, не думаю, що експерти праві. Тому що Бахмутський наступ – це стійкість солдата, це багато в чому грамотність планування на різних рівнях. Про незвичну тактику оборони вагнерівців: В Сирії вони взяли за основу ІДІЛівську систему оборони. Замість класичних траншей, бліндажів, вона складається з окремих ям. Їх дуже багато, вони далеко не всі зайняті. Вони мають дуже велику глибину. І ця оборона, як на мене – ми і самі її тепер частково використовуємо в деяких місцях, – вкрай ефективна. Якщо в цій ямі зробити ще в боку діру і загнути буквою Г і ховатися там під час нальотів, нічого не можна з цим поробити абсолютно. Про те, чому Україна переважає у сфері FPV дронів: У них все-таки рівень заглиблення в сучасність, в комп'ютерні ігри, в айфони у населення набагато нижче, ніж у нас. Це такі дикі люди в прямому сенсі слова. А що таке FPV? Хто літає на FPV? Ті, хто шпилив у комп'ютерні ігри і займався цим на достатньо серйозному рівні. У нас це 70% молоді. У них – 25% молоді. Але вони в армію не йдуть, тому що мотивації немає. Про те, що необхідно Україні, аби виграти війну: Якщо ми будемо воювати невишколеними, погано мотивованими частинами проти російських невишколених погано мотивованих частин, то раніше чи пізніше вони нас переламають по елементарній причині – тому що їх просто більше. Якщо ми плануємо перемагати, нам потрібен асиметричний шлях. Якимось чином же спартанці домінували в регіоні Егейського моря, вигравали Перську війну, маючи 4 тисячі вільних громадян проти десятків тисяч в інших полісах або державах? Чому? Через якість бойової підготовки, професіоналізм армії, полководців.
    Mostrar más ...
    Деокупація Маріуполя / Бахмутська кампанія / Переваги росіян – БІЛЕЦЬКИЙ | УП. Інтерв'ю
    Командир Третьої штурмової, засновник “Азову” та колишній народний депутат Андрій Білецький за час повномасштабного вторгнення дав лише два інтерв’ю. У цей же час створена ним наприкінці минулого року Третя штурмова бригада стабільно потрапляє в новинні заголовки через свої успішні операції на Бахмутському напрямку. Нещодавно бригада Білецького звільнила важливий населенний пункт – Андріївку. “Українській правді” вдалося зустрітися з Білецьким у Києві, куди він приїхав на кілька днів у коротке відрядження. У цьому інтерв’ю командир Третьої штурмової розповідає про Бахмутську кампанію, яка триває вже більше 11 місяців, переваги росіян, західні навчання та можливість деокупації Маріуполя. Збір на міномети: https://send.monobank.ua/jar/7ii5QrhCdy __________________________________________________________ Вступайте в Клуб Української правди: https://club.pravda.com.ua/?utm_source=youtube&utm_medium=social&utm_campaign=sevgil Сайт: https://www.pravda.com.ua TikTok: https://www.tiktok.com/@pravda_com_ua Facebook: https://www.facebook.com/ukrpravda/ Twitter: https://twitter.com/ukrpravda_news Telegram-канал "УП.Стрічка": https://t.me/ukrpravda_news Telegram-канал "УП.Кляті питання": https://t.me/ukr_pravda Telegram-канал "УП. Off the record": https://t.me/off_the_record 00:00 – Вступ 01:02 – Бахмутська кампанія 08:24 – Важливість Курдюмівки 10:27 – Чому Бахмут, а не Південь? 14:42 – Як воював "Вагнер" 25:34 – Як воюють регулярні війська 42:19 – Важливість БПЛА 45:29 – В чому сильні і слабкі стороні української армії? 53:38 – Втома і зниження мотивації 56:33 – Рекрутинг в Третій штурмовій 01:02:29 – Проблеми з західними навчаннями 01:05:16 – Іноземці у Третій штурмовій 01:09:15 – Стратегія українського контрнаступу 01:13:51 – Деокупація Маріуполя 01:16:33 – Гарнізон Маріуполя 01:19:14 – Нові підрозділи на базі руху "Азов" 01:22:45 – Що зараз з Нацкорпусом?
    6 230
    23
    Польща голосує за зміну влади: що це означає і як зміняться відносини з Україною? Вже незабаром Польща має отримати нову більшість та новий уряд. Чи є у ПіС шанси зберегти владу? І що ці зміни означають для України? : 1. Саме проєвропейська опозиція здобуде більшість у новому Сеймі. За попередніми підрахунками, потенційна коаліція у складі "Громадянської коаліції", "Третього шляху" та "Лівиці" матиме 248 мандатів у Сеймі за мінімального розміру більшості у 231 мандат. 2. Втім, ПіС усе ще має шанси на збереження влади. Перш за все, не варто забувати, що вони є переможцями виборів. Чинна партія влади отримала навіть більше за прогнози, а у новому Сеймі матиме 200 мандатів. 3. Для здобуття більшості ПіС потрібно всього пару десятків голосів. До того ж можна розраховувати на лояльність президента Дуди. Але навіть отримавши уряд, ПіС не матиме усієї влади. 4. Гострий конфлікт з Києвом став одним із факторів, які призвели до падіння рейтингів ПіС. Але чи означає це, що на деякий час українсько-польські відносини очікує покращення? На певний час – так, а далі – залежить від обох сторін. 5. Звісно, новий уряд не буде натякати на припинення військової допомоги, як це доводилося чути Києву у вересні. Але у сфері торгівлі агропродукцією можна припустити, що позиція нового уряду залишиться жорсткою, хоча по "зерновому конфлікту", скоріш за все, незабаром буде знайдений компроміс.  6. Також можна очікувати на покращення відносин між Варшавою та Єврокомісією. Польща перестане бути об’єктом критики за обмеження демократичних інституцій, що посилить її голос у Брюсселі. І це також має піти на користь Києву. 7. Втім, для Києва важливо зберегти добрі відносини і з ПіС. Україні є за що подякувати цій партії та її лідерам. Перебування в опозиції може суттєво змінити ПіС та посилити там позиції не лише євроскептиків, але й україноскептиків.
    Mostrar más ...
    Польща голосує за зміну влади: що це означає і як зміняться відносини з Україною
    Вже незабаром Польща має отримати нову більшість та новий уряд. Чи є у ПіС шанси зберегти владу? І що ці зміни означають для України?
    6 021
    13
    Що нам розповів Кирило Буданов? УП запитувала про поточну ситуацію на фронті, як вдалося уникнути теракту на ЗАЕС, на скільки часу в РФ залишається ресурсів для війни з Україною. Також Кирило Буданов розповів про хворобу Рамзана Кадирова, ситуацію з ПВК “Вагнер” після загибелі Євгена Пригожина. Дивитись , читати , а в телеграмі як завжди ключові тези: Про те, чи обстрілюватимуть росіяни енергетику взимку: В їхніх планах особливих коригувань немає, тож вони будуть продовжувати це робити і в цьому сезоні. Сил і засобів у них достатньо, тому що останнім часом ракетні удари вони обмежено завдавали. Певний запас ворог відновив. Про те, чи чекати взимку блекаутів у Москві: Тимчасових, можливо. Це цілком логічне явище, коли робиш якісь негарні кроки, рано чи пізно воно повернеться до тебе. Про те, чому не вдалося закінчити війну цього року: Ми з графіка вибилися. Не відстаємо, а вибилися. Є об'єктивні та суб'єктивні причини – все в комплексі. Але, вибачте, більшість з пояснень цього становить державну таємницю і це просто не для публічного обговорення. З часом це все стане зрозумілим. Про ЗАЕС: В принципі нічого глобально там не змінилося. Єдине, що кризовий момент, слава Богу, ми пройшли. Я не буду відкривати вам дані, як і що для цього було зроблено. Але ми його на той час пройшли. Вони хотіли зробити штучне перевантаження системи і контрольований викид радіації. Тобто локалізований за місцем. Про загибель Пригожина: Давайте так: дотепер жодного факту, підтверджуючого його загибель, ми так і не маємо. Я не знаю, загинув він чи не загинув. А як вплинуло те, що показали? Ну, цілком зрозуміле певне послаблення всередині ПВК відбулося. Для нас це добре, чого тут приховувати. Про Кадирова: Проблеми зі здоров'ям у нього є, це правда. У нього з нирками проблеми. Була загроза життю, але він це пройшов. Про те, хто в Кремлі відповідає за Україну: По економічних питаннях реально вплив має Кирієнко. А якщо загалом, то на будь-яке рішення в РФ може впливати пан Вайно (голова АП РФ). Мало хто в нашій країні таке прізвище знає. Але насправді його вплив величезний. Є ще військовий блок, там Шойгу зберігає свій вплив. Про те, скільки може тривати війна: По оцінці економіки, без особливих проблем Росія може її собі дозволити до 2025 року. За кількістю техніки – до 2026 року максимум. Можливо, трохи швидше, тому що темпи відновлення техніки у них зараз не такі високі. Тобто ми виходимо з вами десь на 2025 рік. По людському ресурсу, очевидно, що їм вистачить надовго. Інша справа, а чи готова РФ іти до верхньої межі, до останнього?
    Mostrar más ...
    Війна в ІЗРАЇЛІ / ТРЕТЯ СВІТОВА / Бої за БАХМУТ/ ПРИГОЖИН, КАДИРОВ, ПУТІН – БУДАНОВ | ДИВИСЬ
    Кирило Буданов – новий герой проєкту «ДИВИСЬ». Ми говорили про те, як війна в Ізраїлі позначиться на Україні, що далі буде з військовою допомогою Україні, про гостру потребу ППО, аби відбивати атаки росіян на нашу енергетику. Ми запитували і про поточну ситуацію на фронті, коли буде деокуповано Бахмут, як вдалося уникнути теракту на ЗАЕС, на скільки часу в РФ залишається ресурсів для війни з Україною. Серед іншого говорили про спецоперації ГУРу у Криму, та уточнювали, чи українська розвідка працює у Судані. Також Кирило Буданов розповів про хворобу Рамзана Кадирова, ситуацію з ПВК "Вагнер" після загибелі Євгена Пригожина, та про найбільш небезпечного для нас супротивника в РФ. __________________________________________________________ Вступайте в Клуб Української правди: https://club.pravda.com.ua/?utm_source=youtube&utm_medium=social&utm_campaign=kravets Сайт: https://www.pravda.com.ua TikTok: https://www.tiktok.com/@pravda_com_ua Facebook: https://www.facebook.com/ukrpravda/ Twitter: https://twitter.com/ukrpravda_news Telegram-канал "УП.Стрічка": https://t.me/ukrpravda_news Telegram-канал "УП.Кляті питання": https://t.me/ukr_pravda Telegram-канал "УП. Off the record": https://t.me/off_the_record 00:00 – Анонс 00:53 – До чого готуватися цієї зими? 01:41 – Чим будуть бити росіяни? 02:24 – Як ми готуємось? 02:56 – Блекаути у Москві 03:15 – Вплив зовнішньої політики на допомогу Україні 04:35 – У партнерів починає бракувати запасів? 05:47 – Виробництво техніки в Україні 06:21 – Рівень допомоги збережеться у 2024? 07:13 – Потреби ГУР 08:07 – Що відбувається в Ізраїлі? 09:37 – Моссад проспа атаку ХАМАСу? 10:14 – Російський слід в Ізраїлі 12:48 – Трофейна зброя у ХАМАСу 13:18 – Якщо Ізраїль візьме Сектор Газа? 14:54 – Як війна в Ізраїлі вплине на війну в Україні? 15:30 – Чи буде Україна допомагати Ізраїлю? 16:43 – Ми стоїмо на порозі Третьої світової війни? 17:36 – Як ви дізнались про початок війни в Ізраїлі? 17:50 – Ми вибились з графіку війни 18:52 – Що відбувається на фронті? 20:24 – Бахмут до кінця року? 20:39 – Теракт на ЗАЕС 22:57 – Повернення ЗАЕС під контроль 23:34 – РФ готує зимовий наступ? 23:56 – Мета останньої спецоперації в Криму 27:03 – Втрати в Криму 27:53 – Коли Буданов останній раз був у Криму? 28:14 – Вбивство Путіна 29:15 – Смерть Путіна щось змінить? 29:58 – Хто замінить Путіна? 30:39 – Підрозділ Тимура 32:14 – Підрозділ Шаман 32:52 – Підрозділ Кракен 33:23 – Підрозділ Артан 33:57 – Поновлення резервів у ГУР 35:05 – Репутація має значення для ГУР? 41:24 – Як і чому Росія впливає на Африку? 43:33 – Гур воює з вагнерівцями у Судані? 44:48 – Поранення Буданова 45:45 – Бойові виходи 45:19 – Іноземні колеги також мають бойові виходи? 46:39 – Смерть/Зникнення Пригожина 49:03 – ГУР причетний до заколоту Пригожина? 49:29 – Здоров'я Кадирова 50:33 – Як живеться Суровікіну? 51:31 – Суровікін під час заколоту 52:07 – Кінцева мета заколоту Пригожина 53:33 – Що сталося з Сурковим та Козаком? 54:42 – Хто відповідає за Україну в Кремлі? 55:44 – Кого поважаєте як супротивника? 57:37 – Найбільш небезпечний супротивник? 58:12 – Рівень розвідки РФ під час війни 58:31 – Спецоперації російської розвідки 59:54 – Сергій Беседа 01:01:29 – Різниця між ФСБ та ГРУ в Україні 01:02:48 – Лівонська війна 01:05:34 – Скільки може тривати війна? 01:08:27 – Найслабше місце армії Росії 01:09:17 – Про прогнози 01:10:27 – Чому в Білорусі нічого не відбувається? 01:11:34 – Роль Лукашенка 01:12:34 – Чи може війна кінчитись дипломатичним шляхом? 01:15:20 – Коли прийде час дипломатії? 01:16:00 – Інтереси Буданова 01:16:17 – Ким захоплюєтесь з історії України?
    4 712
    45
    Як теракти в Ізраїлі змінюють політику ЄС щодо регіону та що робити Україні? Європейська правда , у якому розповідає, чому політика ЄС не є проізраїльською, та пояснює, чому ситуація у регіоні є далеко не чорно-білою. Кілька тез з нього: 1. ЄС ще багато років тому обійняв публічну роль "головного миротворця" в ізраїльсько-палестинському конфлікті. Однак важливо підкреслити: ЄС, на відміну від США, історично прихильніше ставиться до палестинців. 2. ЄС системно наполягав на тому, що палестинська держава має бути заснована на кордонах 1967 року з обміном територіями, де Єрусалим має бути розділений і стати столицею обох держав – Ізраїлю та Палестини. 3. Фактично фінансування з ЄС тримало на плаву всю економіку Палестини. Зокрема, Брюссель допомагав виплачувати зарплати її держслужбовцям. З 2008 по 2020 рік ЄС виділив ПА майже 2,5 млрд євро прямої бюджетної підтримки. 4. Однак, відразу після нападу ХАМАС глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель наголосив, що Ізраїль має абсолютне право на самозахист – а отже, і право атакувати палестинські території, з яких завдавали ударів. 5. 10 жовтня глави МЗС Євросоюзу проведуть зустріч, за підсумками якої мають ухвалити, якою буде доля тих програм фінансування, на які вже виділені кошти. Джерела брюссельських ЗМІ переповідають про незгоду країн навіть з фундаментальних питань – щодо того, чи називати ХАМАС терористами, щодо закликів до Ізраїлю тощо. 6. В ізраїльському питанні немає місця простим рішенням. Особливо для України, яка має статус кандидата у члени ЄС. Але є й інший вектор – це США. Діаметральні розбіжності з ключовим безпековим донором – річ небажана. А у Вашингтона, на відміну від ЄС, позиція є виразно проізраїльською та антипалестинською. 7. Можливо, оптимальним для Києва варіантом є долучення до позиції ЄС. По-перше – через те, що вона, через наявність різних думок всередині ЄС, буде найбільш зваженою. А по-друге – тому що Київ ближчим часом розпочне переговори про вступ до ЄС, у межах яких має зближувати свої позиції із загальноєвропейськими у ключових питаннях зовнішньої політики.
    Mostrar más ...
    Як теракти в Ізраїлі змінюють політику ЄС щодо регіону та що робити Україні
    Змінитися має не лише Палестина. Євросоюз досі підтримував Рамаллу і тепер шукає нову політику щодо Ізраїлю. Україна – також перед непростим вибором.
    5 578
    54
    Última actualización: 11.07.23
    Política de privacidad Telemetrio